Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

-важкі метали-


Фізико-хімічні умови утворення техногенних геохімічних аномалій в зоні впливу підприємств чорної і кольорової металургії


РЕФЕРАТ
 

Звіт про НДР: 296 с., 9 розділів, 44 таблиці, 81 рисунок, 236 посиланнь.


Об’єкт дослідження: ґрунтові відклади, донні відклади водойм, рослинність на полігонах дослідження міст Маріуполь, Алчевськ, Кам’янське, Запоріжжя, Константинівка.


Ціль – дослідити розподіл мікроелементів в об’єктах навколишнього середовища на територіях під впливом чорної та кольорової металургії та встановити фізико-хімічні умови утворення техногенних геохімічних аномалій.
 

Читати далі

Геохімічні закономірності розподілу мікроелементів в об’єктах навколишнього середовища м. Києва


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 174 с., 5 розділів, 31 таблиця, 34 рисунки, 101 посилання.


Об’єкт дослідження: ґрунтові відклади, підземні і поверхневі води, донні відклади водойм Києва.


Ціль роботи – дослідити закономірності розподілу мікроелементів в об’єктах довкілля навколишнього середовища Київської міської агломерації.
 

Читати далі

Еколого-геохімічна оцінка ґрунтового покриву промислово-міських агломерацій України


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 125 с., 39 рис., 26 табл., 75 джерел.


Об’єкт дослідження – важкі метали у ґрунтовому покриві промислово-міських агломерацій України.


Мета роботи – встановлення особливостей розподілу важких металів у ґрунтах міст України різних ландшафтно-геохімічних зон, що зазнають техногенного навантаження.

Читати далі

Форми знаходження важких металів у ґрунтах природних і техногенних ландшафтів України


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 228 с., 4 розділи, 50 рис., 60 табл., 104 джерела.


Об’єкт дослідження – важкі метали у ґрунтах природних і техногенних ландшафтів України.


Мета роботи - дослідження форм знаоходження важких металів у ґрунтах природних і техногенних ландшафтів України.


Методи дослідження - загальний хімічний аналіз; атомно-абсорбційний аналіз; потенціометричний аналіз, ІСР-MS (з використанням МХ-випромінювання при пробопідготовці).

Читати далі

Критерії визначення вторинних сольових ореолів важких металів природного та техногенного походження


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 125с., 62 рис., 34 табл., 44 джерел.


Об’єкт дослідження – вторинні ореоли розсіювання.


Мета роботи - розробити оптимальний, ефективний і економічно вигідний комплекс геохімічних критеріїв визначення вторинних сольових ореолів важких металів природного та техногенного походження.


Метод дослідження – хімічні, іон-селективні, атомно-абсорбційні, термодинамічного аналізу, метод математичного моделювання.

Читати далі

Геохімія важких металів у об’єктах довкілля техногенно забруднених територій України


Реферат

Звіт про НДР: 66 с., 6 розділів, 11 рис., 9 табл., 51 посилання.

Об’єкт дослідження – важкі метали у ґрунтах та ґрунтовому профілі територій, що перебувають під впливом чорної металургії, хімічної промисловості та на умовно чистих територіях.

Мета роботи - визначення закономірностей розподілу важких металів у об'єктах довкілля техногенно забруднених територій України та їх еколого-геохімічна оцінка.

Читати далі

Геохімія мікроелементів у природних і техногенних ландшафтах Українського Полісся як основа екологічної оцінки територій


реферат

 

Звіт про НДР: 112 с., 6 розділів, 22 таблиці, 28 рисунків, 78 посилань.

Об’єкт дослідження: ґрунтові відклади, природні води, рослинність на полігонах дослідження Українського Полісся.

Ціль – дослідити розподіл мікроелементів в об’єктах навколишнього середовища на умовно чистих територіях та на територіях під впливом антропогенної діяльності Українського Полісся.

Методи дослідження: загальний хімічний аналіз, гранулометричний, спектральний, мас-спектрометрія з індуктивно пов’язаною плазмою, статистична і картографічна обробка даних.

Встановлено, що мікроелементний склад досліджених ґрунтів Волинського, Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся в цілому відповідає природному регіональному фону. Геохімічні дослідження ряду полігонів на фонових ділянках виконано вперше.

Низький вміст органічної речовини та незначна кількість колоїдів у складі ґрунтів спричинюють відносно низьку сорбційну ємність, що створює небезпеку потрапляння забруднюючих речовин у природні підземні та поверхневі води при збільшенні техногенного навантаження.

Визначено, що досліджувані малі міста Українського Полісся характеризуються в середньому помірно-небезпечним рівнем забруднення. Вміст важких металів у ґрунтах зростає при наявності у структурі міста підприємств хімічної промисловості (м.Бровари, м. Шостка).

Продовжено дослідження впливу техногенної діяльності в межах урбанізованих територій на природні води Українського Полісся. Строкатість їх макрокомпонентного складу, присутність підвищеної кількості нітратів, хлоридів, заліза часто пов’язана з техногенною діяльністю та потребує еколого-геохімічного моніторингу.

Для рослинності міст спостерігається більш інтенсивне накопичення мікроелементів порівняно з рослинністю фонових територій Українського Полісся.

Результати дослідження можуть бути використані господарюючими суб’єктами, управлінськими та природоохоронними організаціями при екологічній оцінці компонентів довкілля природних і урбанізованих ландшафтів Українського Полісся.

 

 

 

Читати далі

ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНА ОЦІНКА ҐРУНТІВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЗАБРУДНЕНИХ МУЛАМИ СТІЧНИХ ВОД


Еколого-геохімічна оцінка ґрунтів Київської області, забруднених мулами стічних вод

В.Р. Клос, Е.Я. Жовинський, Н.О. Крюченко, М.В. Приходько

Представлено результати вивчення геохімічного стану поверхневих відкладів (ґрунтів) Київської області, забруднених мулами стічних вод Бортницької станції аерації (БСА). Визначено геохімічні асоціації, надано еколого-геохімічну оцінку ґрунтів, розраховано геохімічні параметри. За сумарним показником забруднення встановлено, що поверхневі відклади ділянок, забруднених мулами, характеризуються надзвичайно небезпечним рівнем забруднення: мулові поля БСА (396), ґрунти в межах клумб (280), ґрунти перелогів (236), ґрунти сільськогоcподарських угідь (186). Це свідчить про неможливість використання мулів як органічних добрив для вирощування сільськогосподарської продукції. Встановлено, що за наявності органічної складової у поверхневих відкладах Zn і Cd трансформуються в більш рухливі, a Cu і Pb– у менш рухливі сполуки, що необхідно враховувати у разі необхідності застосування добрив.

Ключові слова: мули стічних вод, важкі метали, поверхневі відклади, геохімічні асоціації, еколого-геохімічна оцінка

Читати далі

Еколого-геохімічна оцінка ґрунтів Дніпродзержинського промислового вузла


Проведено дослідження мікроелементного складу верхнього шару ґрунту в зоні впливу хвостосховищ та техногенних об’єктів Дніпродзержинського промислового вузла. Розглянуто геохімічні та санітарно-гігієнічні показники ґрунтів досліджуваних ділянок. Встановлено, що вміст Ni, Cu та Pb у ґрунтах селитебної зони перевищує 2ГДК, а у зоні впливу хвостосховищ – 4ГДК. Підвищений вміст Ce у верхньому шарі “техногенного” ґрунту території узла є предметом більш детальних досліджень.

Читати далі

Форми знаходження важких металів у ґрунтах зон екологічного ризику м. Київ


Досліджено форми знаходження важких металів у ґрунтах м. Київ. Виявлено, що найбільша частка металів концентрується в органічній формі (34–44 %, в парковій зоні – до 52 %). Простежено збільшення частки органічних форм і зменшення вмісту обмінних у лісопарковій зоні порівняно з ґрунтами зі значним техногенним навантаженням. Досліджено рухомість Cu, Pb, Zn, Ni, яка для техногенних ґрунтів становить 10–18 %, для ґрунтів лісопаркових зон – 6–12 %. Визначено, що найкращі захисні властивості мають ґрунти лісопаркових зон.

Читати далі

СЕЛЕН ТА ЙОГО АСОЦІАЦЇ З ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ В ОБ’ЄКТАХ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ


Одержано результати про вміст і розподіл селену та важких металів у різних типах ґрунтів України, в заповідних
зонах та зонах техногенного забруднення. Найбільший вміст селену (460 мкг/кг) встановлено у ґрунтах Кримського
заповідника. Виявлено його асоціації з важкими металами – Cu, Pb, Zn, Cr. Щодо територій з техногенним
навантаженням, вміст селену у ґрунтах збільшується до 1200–1400 мкг/кг. Так само збільшується, в асоціації з
селеном, вміст важких металів відносно заповідної території в 10 та більше разів. Розроблено аналітичні схеми ICPMS
визначення селену та важких металів у ґрунтах, рослинах і грибах. Ця схема дозволяє пришвидшити аналітичні
визначення вмісту токсичних елементів (Se, Pb, Ni, As) в діапазоні 0,1 ppb до 100 ppm, під час проведення еколого-
геохімічного моніторингу об’єктів довкілля.
Ключові слова: селен, важкі метали, ICP-MS аналіз.

Читати далі

ВАЖКІ МЕТАЛИ У ПОВЕРХНЕВИХ ВІДКЛАДАХ КИЇВСЬКОГО МЕГАПОЛІСУ


Представлені результати дослідження розподілу важких металів у поверхневих відкладах Київського мегаполісу. Встановлені підвищення концентрації важких металів у промислових районах порівняно з лісопарковими зонами. Визначені пріоритетні забруднювачі заводу “Радикал”, мг/кг; Hg – 70, Pb – 80 і Cr – 59, підприємства “Захід”: Pb –
160, Cr – 100 і Hg – 0,3, прилеглих зон автомагістралей: Zn – 212 і Pb – 58. Оцінено інтенсивність забруднення досліджуваних територій.
Ключові слова: важкі метали, поверхневі відклади, техногенні об’єкти.

Читати далі

Важкі метали в об’єктах довкілля Свидовецького масиву Українських Карпат


Розглянуто особливості розподілу хімічних елементів у ґрунтах, грибах та рослинності Свидовецького масиву. Встановлено, що накопичення хімічних елементів у грибах залежить від їх виду та ландшафтно-геохімічних умов. Визначений вміст хімічних елементів в об’єктах довкілля може бути прийнятий за фоновий для Українських Карпат. Одержані дані можуть слугувати основою для встановлення походження аномального вмісту важких металів в об’єктах довкілля під час проведення різноцільового геохімічного картування території досліджень.

Читати далі

Геохімічні аспекти досліджень атмосферного аерозолю м. Запоріжжя


Викладено  результати  аналізування  даних  натурних  спостережень  за  розподілом  атмосферного  аерозолю  в межах міста  Запоріжжя. Дослідження,  виконані  на  основі  безперервного  відбору  речовини  з  повітря,  дали змогу окреслити закономірності пересування еолових потоків у різні часові періоди протягом року, оцінити зміни  розподілу  компонентів  мінерального  та  хімічного  складу  залежно  від  природних  чинників.  За  умови продовження натурних спостережень, одним  із практичних результатів таких досліджень буде модель часового розподілу ряду важких металів у речовині атмосферних потоків у межах індустріальних осередків.

Читати далі

Форми знаходження важких металів у техногенно забруднених ґрунтах міських агломерацій


За допомогою методу постадійних екстракцій досліджено форми знаходження важких металів у ґрунтах міських агломерацій — м. Київ, м. Маріуполь (Донецька обл.) та м. Шостка (Сумська обл.). За валовими концентраціями у ґрунтах визначено геохімічні асоціації важких металів, характерних для цих міських агломерацій. Визначено ступінь рухомості, коефіцієнти концентрації та характерні техногенні геохімічні асоціації важких металів, а також показник сумарного забруднення ґрунтового покриву міських агломерацій.

Читати далі

Комплексна еколого-геохімічна оцінка техногенно забруднених територій


Представлено результати комплексного аналізу просторового розподілу вмісту важких металів та магнітних властивостей поверхневих відкладів потужного металургійного центру — м. Маріуполь. Територія досліджень характеризується значним рівнем техногенного навантаження. Показник накопичення забруднення (PLI), розрахований по п’яти металах (Mn, Cu, Pb, Zn, Sn), може досягати 14. За PLI горизонт 0—5 см є більш забрудненим важкими металами, ніж горизонт 5—10 см. Відмічено, що Zn та Mn більше акумулюються у горизонті 0—5 см, а Pb, Cu, Cr — у горизонті 5—10 см, що обумовлено специфічною адсорбцією кожного елементу в умовах поліелементного забруднення. Низькочастотна магнітна сприйнятливість (χLF) поверхневих відкладів становить (67—10 690) × 10–8 м3/кг за середнього значення 836 · 10–8 м3/кг для горизонту 0—5 см, що в 10 разів перевищує фонове значення для чорноземів звичайних. Частотна залежність магнітної сприйнятливості (Kfd) змінюється в межах 0,2—7,5 %  за  середнього  значення 2,8 %, що однозначно  свідчить про переважання багатодоменних  зерен у складі магнітної фракції поверхневих відкладів. Збільшення PLI супроводжується зростанням χLF, тобто геохімічне забруднення у поверхневих відкладах накопичується разом з магнітним. Аномалії надзвичайно сильного геохімічного і магнітного забруднення локалізуються навколо ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь". Комплексування еколого-геохімічних досліджень та магнітного моніторингу можна рекомендувати для контролю за станом техногенно забрудненого міського довкілля Маріуполя.

Читати далі

Сорбция тяжелых металлов донными илами в присутствии ионов аммония


Розглянуто сорбцію Cu+2, Mn+2, Pb+2, Ni+2, Fe+3 донними осадами, що забруднені нафтопродуктами (на прикладі мулових донних осадів Севастопольської бухти). Показано, що руйнування нафтопродуктів у природних умовах за наявності  іонів  амонію  супроводжується  утворенням  різноманітних  складних металоорганічних  сполук,  які посилюють сорбцію багатозарядних катіонів — Cu+2, Pb+2, Ni+2, Fe+3, але на сорбцію мангану практично не впливають, що пов’язано з його фазовим складом (колоїдною формою) в дисперсійному середовищі.

Читати далі

Вплив діяльності підприємств чорної металургії на вміст і форми знаходження важких металів у об’єктах навколишнього середовища


Вивчено розподіл і форми знаходження важких металів у ґрунтах і компонентах навколишнього середовища поблизу комбінатів чорної металургії м. Маріуполь. Встановлено, що багаторічна діяльність комбінатів (МК "Азовсталь" — 78 рр., "ММК ім. Ілліча" — 114 рр.) призвела до забруднення ґрунтів, рослинності, донних відкладів важкими металами. Валовий вміст важких металів у ґрунтах і донних відкладах поблизу підприємств чорної металургії вищий від фонових значень. Вивчено форми знаходження важких металів у забруднених і фонових ґрунтах поблизу МК "Азовсталь" та "ММК ім. Ілліча". Відмічено високу концентрацію важких металів у рухомій формі, характерну для забруднених ґрунтів. Встановлено закономірності біологічного поглинання важких металів трав’янистою рослинністю з твердої фази ґрунту. Виконано еколого-геохімічне картування і встановлено просторову структуру забруднення. Рівень забруднення ґрунтів поблизу МК "Азовсталь" оцінено як середній, "ММК ім. Ілліча" — як високий. Дослідження показали, що компоненти довкілля, де відбувається депонування полютантів, підлягають значному техногенному тиску.

Читати далі

Особливості забруднення ґрунтів кадмієм та іншими важкими металами підприємствами кольорової металургії


Вивчено забруднені ґрунти навколо підприємств кольорової металургії, визначено вміст кадмію та інших важких металів у них, форми знаходження в цих ґрунтах, сировині та відходах виробництва. Встановлено, що в забруднених ґрунтах метали знаходяться переважно в сорбованій на гідроксидах, органічній і фіксованій формах, а також значно підвищується вміст рухомих форм важких металів.

Читати далі

Еколого-геохімічні дослідження м. Шостка (Сумська область)


Матвієнко О.В., Кураєва І.В., Самчук А.І., Войтюк Ю.Ю. Еколого-геохімічні дослідження м. Шостка (Сумська область). Виконано еколого-геохімічні дослідження об’єктів довкілля (ґрунтів, донних відкладів та рослинності) території м. Шостка (Сумська область), що перебувають під впливом підприємств хімічної промисловості (ПАТ “Шосткинський завод хімічних реактивів”, ШЗ “Зірка”, ВАТ “АК “Свема”) та енергетики (Шосткинська ТЕЦ), а також на фоновій ділянці (Богданівський заказник). Досліджено фізико-хімічні властивості ґрунтів (вміст органічної речовини, вміст обмінних катіонів, рН). Визначено техногенну геохімічну асоціацію важких металів у ґрунтах міс -та, яка представлена такими елементами (нижній індекс – коефіцієнт концентрації): Zn6, Cr6> Cu5> Pb3, Ag3>V2> Ni1,5, Co1,5. Наведено еколого-геохімічну оцінку за сумарним показником забруднення з використанням мето дик Ю.Є. Саєта та Ю.Н. Водяницького: значення цього показника поверхневого шару ґрунту м. Шостка (0–10 см) Cr, Cu, Ag, Pb, Zn, Co, V та Ni коливається від 10 до 112, середній показник – 36, що відповідає небезпечному рівню забруднення ґрунтового покриву. Вивчено закономірності розподілу важких металів у міських ґрунтах. Проведено аналітичні роботи з визначення форм знаходження важких металів у міських ґрунтах методом по ста -дійних витяжок. Забруднення ґрунтів унаслідок роботи промислових підприємств призвело до порушення при -родного співвідношення форм знаходження важких металів. Показано, що у техногенно забруднених ґрунтах під впливом промислових підприємств зростає рухомість важких металів у порівнянні з ґрунтами фонових територій. Визначено вміст важких металів у донних відкладах на техногенно забруднених та фонових ділянках, а також коефіцієнти біологічного поглинання важких металів рослинністю (на прикладі трав’янистої рослинності пирій повзучий). Показано, що Cu характеризується найбільшими значеннями коефіцієнта біологічного поглинання.

Ключові слова: важкі метали, об’єкти довкілля, закономірності розподілу, форми знаходження.

Читати далі

Біогеохімічні критерії оцінки екологічного стану ґрунтового покриву міських агломерацій


Кураєва І.В., Войтюк Ю.Ю., Матвієнко О.В., Мусіч О.Г. Біогеохімічні критерії оцінки екологічного стану ґрунтового покриву міських агломерацій. Визначені концентрації важких металів у техногенно-забруднених і фонових ґрунтах м. Київ та м. Шостка (Сумської обл.). Установлені біогеохімічні критерії оцінки еколого-геохімічного стану ґрунтового покриву на основі вивчення кількісного та якісного складу техногенно-забруднених ґрунтів. Виявлено види грибів, стійких до достатньо високої концентрації окремих хімічних елементів (мідь, свинець, кадмій) в урбаноземах міської екосистеми.

Ключові слова: ґрунтові відклади, техногенно забруднені території, фонові ділянки, важкі метали, мікроміцети, біогеохімічні критерії.

Читати далі

Биогеохимические особенности питьевых артезианских вод г. Киев


Злобіна К.С., Тугай А.В. Біогеохімічні особливості питних артезіанських вод міста Києва. Описано особливості розподілу мікроелементів у підземних водах сеноманського і юрського водоносних горизонтів бортової частини Дніпровського артезіанського басейну на прикладі м. Київ. Досліджено деякі біогеохімічні особливості бюветних вод: визначено хімічні елементи, концентрація яких може впливати на мікроелементний баланс організму людини, а також встановлено видовий склад мікроміцетів.

Ключові слова: підземні води, Дніпровський артезіанський басейн, мікроелементи, гідрогеохімія, важкі метали, мікроміцети.

Читати далі

Эколого-геохимические особенности техногенно загрязненных почв


Кураєва І.ВЕколого-геохімічні особливості техногенно забруднених ґрунтів. На основі дослідження літературних джерел та власних експериментальних матеріалів встановлено мінеральний склад, фізико-хімічні властивості ґрунтів, визначено вміст валових і рухомих форм важких металів у техногенно забруднених ґрунтах, встановлено форми їх знаходження. Досліджено особливості фізико-хімічної міграції у системі ґрунт–розчин, показники потенційної буферної здатності. Ця інформація дозволяє виконувати об’єктивне оцінювання еколого-геохімічного стану техногенно забруднених ґрунтів.

Ключові слова: важкі метали, ґрунти, форми знаходження, рухомі форми, потенційна буферна здатність.

Читати далі

Еколого-геохімічні дослідження ґрунтів м. Маріуполь


Войтюк Ю.Ю., Кураєва І.В., Манічев В.Й., Кармазиненко C.П. Еколого-геохімічні дослідження ґрунтів м. Маріуполь. Проведено еколого-геохімічні дослідження ґрунтів м. Маріуполь. Встановлено закономірності латерального розподілу важких металів за допомогою еколого-геохімічного картування території досліджень. Дана оцінка стану ґрунтового покриву за сумарним показником забруднення.

Ключові слова: ґрунти, важкі метали, латеральний розподіл.

Читати далі