Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

-золото-


Ізоморфні та неізоморфні домішки і радіаційно-стимульовані процеси в нанорозмірних фрагментах мінеральних структур в зв’язку з вирішенням екологічних та мінералогічних проблем, пов’язаних з корисними копалинами


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 1 книга, 86 сторінок, 31 ілюстрацій, 10 таблиць, 32 посилань.


Об’єкти дослідження – лужні польові шпати і плагіоклази (60 зразків) Клинцівського рудовиявлення золота внутрішньоблокової Кіровоградської зони розломів, польові шпати і кварц золотоносних родовищ України і інших регіонів, ураноносні альбіти (30 зразків) Ватутинського родовища УЩ.
 

Читати далі

Встановлення областей живлення золото- і алмазоносним матеріалом метаосадових порід Білокоровицької структури Українського щита на основі вивчення алмазу, самородного золота та супутніх матеріалів


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 148 с., 50 рис., 18 табл., 98 джерел.


Об’єкт дослідження – самородне золото, алмаз, гранати, хромшпінеліди, пікроільменіти, хромдіопсиди, циркони та інші мантійні і корові мінерали із протерозойських конгломератів і пісковиків Білокоровицької структури Волинського мегаблока Українського щита.


Мета роботи – визначення геолого-генетичних типів корінних джерел для розсипів золота і алмазу, пов'язаних з конгломератами і пісковиками білокоровицької світи та прогноз областей їх знаходження.
 

Читати далі

Розробка геохімічних критеріїв пошуків золота в корах вивітрювання кристалічного фундаменту Українського щита (Брусилівська шовна зона і прилеглі території)


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 139с., 59 рис., 29 табл., 54 джерел


Об’єкт дослідження – золотоносні кори вивітрювання.


Мета роботи – розробити геохімічні критерії пошуків золота в корах вивітрювання кристалічного фундаменту Українського щита (Брусилівська шовна зона і прилеглі території).


Методи дослідження – хімічні, іон-селективні, атомно-абсорбційні, термодинамічного аналізу, математичного моделювання та інш.
 

Читати далі

Рудоносні метасоматити центральної та західної частини Українського щита (мінералогія, геохімія та час утворення)


РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 456 с., 145 рис., 105 табл., 521 джерел.

Объект досліджень – рудоносні метасоматити в докембрійських комплексах західної та центральної частин Українського щита (УЩ).

Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку золотоносних, ураноносних та молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів в докембрійських комплексах західної та центральної частин УЩ.

Методи дослідженьгеохронологічні (уран-свинцевий і рубідій-стронцієвий методи), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

В метасоматитах західної частини УЩ виявлено чотири мінералого-геохімічні типи золоторудної мінералізації: золото-арсеновий, золото-кварцовий, золото-сульфідний і золото-кварц-срібний. Кожен тип золоторудної мінералізації характеризується наступними мінералами-індикаторами: для золото-арсенового - льолінгіт і арсенопірит, для золото-кварцового – кварц і Со-пірит, для золото-сульфідного – пірит, халькопірит і сфалерит, для золото-кварц-срібного – кварц, телуриди, сульфоселеніди та сульфіди.

Наведені нові результати мінералого-петрологічного та ізотопно-геохімічного, вивчення рудопроявів та родовищ калій- і натрій-уранової формацій УЩ.

Показано, що первинним джерелом рідкоземельно-уран-торієвої мінералізації були первинні органогенно-осадові протерозойські та архейські породи, що були збагачені ураном, торієм, рідкісними землями, молібденом та вісмутом. З’ясовано мінеральний склад головних гіпогенних та гіпергенних мінералів урану (уранініт, настуран, кофініт, торит, торіаніт, скупіт) та торію: монацит, рабдофаніт, торит, торогуміт, циркон).

Визначено фізико-хімічні умови формування ураноносних метасоматитів та показаний комплексний характер зруденіння натрій уранової формації (уран, ванадій, скандій та ін.) Визначено час формування уранінітів Ватутінського родовища (1724-1752 млн р.), який близький до віку формування рапаківі-анортозитів Корсунь-Новомиргородського плутону.

Виконаний системний аналіз геолого-структурної позиції та речовинного складу проявів, рудопроявів та родовищ молібдену і вольфраму в УЩ Виділені наступні генетичні типи рудоносних метасоматитів: вольфраміт-каситерит-грейзеновий, шеєліт-скарновий, молібденіт-грейзеновий, рідкісноземельно-молібден-уран-торієвий, молібденіт-лужний та молібденіт-пегматитовий.

Визначений вік рудоносних апліт-пегматоїдних гранітів, та пов’язаних з ними золотоносних, рідкісноземельно-уран-торієвих, молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів, який варіює в межах від 1970 до 2047 млн р .

Новизна - В результаті проведених досліджень виявлені наступні критерії локалізації золотоносних, ураноносних та молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів в західній та центральній частинах УЩ: геолого-структурний, магматичний, метасоматичний, мінералогічний, та ізотопно-геохімічний.

Галузь застосування - Результати НДР використані виробничими організаціями КП «Кіровгеологія» при проведенні геолого-пошукових робіт на літій в різних мегаблоках УЩ.

 

 

 

Читати далі

ВОДА В КВАРЦІ ЯК ІНДИКАТОР ІНТЕНСИВНОСТІ ГІДРОТЕРМАЛЬНОГО РУДОУТВОРЕННЯ: ЗОЛОТОРУДНІ РОДОВИЩА


Резюме

Проведено визначення вмісту різних форм води (Н2О, ОН і інш.) у кварці ряду родовищ з використанням методів ядерного магнітного резонансу (ЯМР) 1Н, 23Na i 27Al та рентгенофазового аналізу (РФА). Досліджено зразки кварцу різного типу з золоторудних родовищ Мурунтау , Аллах-Юнь і Оноч-Аллах, Балей, Аксу , Березівське, Дж-Кату та з родовищ і рудопроявів України (з Криворіжської зони і по різних перетинах Клинцівської золоторудної  зони). Додатково досліджено кварц із поліметалічних руд (Садон-Згід, Чукотка), в яких золото практично відсутнє. Встановлено вміст молекул Н2Овкл і  ОН- груп серицитового типу  (тобто, в серициті) у кварці  різних  золоторудних родовищ. Показано, що дані ЯМР 23Na і 27Al дозволяють визначити тип домішкового серициту – мусковітовий, чи парагонітовий, вміст якого складає частки відсотка. Показано, що кварц золоторудних родовищ можна розділити на три типи, виходячи з вмісту різних форм води. Перший тип – кварц, в якому є молекули Н2Овкл і ОН-групи серицитового типу, що вказує на гідротермальний процес з серитизацією вмісних польових шпатів, кварц –серицитовий метасоматоз. Другий тип – кварц, в якому присутні, в основному , молекули Н2Овкл за відсутності або незначної кількості ОН-груп  серицитового  або  іншого  типу , що  вказує на інший тип гідротермального процесу .Третій тип – кварц, в якому вміст молекул Н2Овкл не перевищує 0,01 мас. % або вони відсутні, ОН-групи серицитового або інших типів присутні або відсутні, що вказує на незначний гідротермальний процес. Встановлено, що серед досліджених зразків кварцу золоторудних родовищ більшість зразків другого типу , менша кількість – першого і ще менше – третього типу . Висунуто припущення, що в родовищі Клинці відбувався метасоматоз, подібний до інших родовищ, але значно меншої інтенсивності: в навколорудних товщах – кварц-серицитовий метасоматоз типу Балей, в рудній зоні – метасоматоз типу Мурунтау . На основі отриманих даних ЯМР 1Н проведено оцінки температур утворення кварцу родовищ Мурунтау , Балей і Клинці, які добре корелюють з відомими оцінками температур гідротерм цих родовищ і температурами низькотемпературного метасоматозу (250–400 °С).

Читати далі

Геохімія золотоносних кор вивітрювання кристалічного фундаменту Українського щита (Брусилівська шовна зона та прилеглі території)


Визначено розподіл золота у материнських породах та корах вивітрювання Брусилівської шовної зони. Встановлено кількісні показники вмісту золота та інших елементів за розрізом. Обраховано кларк концентрації золота в корах вивітрювання відносно вмісту Au у материнських породах (зокрема, біотитових гранітах): у дресвяно-глинистій зоні кори він становить 2–3; у гідрослюдисто-глинистій – 5–15, у каолінітовому горизонті – 3–7. Найбільш висока концентрація золота властлива гідрослюдисто-глинистій зоні кори вивітрювання. Індикаторами пошуків золота в корах вивітрювання, незалежно від їх типу, у зонах тектонічних порушень є рухомі форми As і Li. У тектонічно спокійних зонах встановлено кореляційний зв язок між вмістом Au і рухомих форм Y, Yb (для гідрослюдисто-глинистого горизонту) і Y, Yb, Zr (для каолінітового горизонту).

Читати далі

Золоторудна мінералізація в скарнах Бандурківського рудопрояву (Інгульський мегаблок, Український щит)


Досліджено золоторудну мінералізацію в контактово­метасоматичних породах Бандурківського рудопрояву, що локалізується  у межах Братського  синклінорію на  заході  Інгульського мегаблоку. Розглянуто  геологічні  умови положення рудопрояву у регіональних геолого­тектонічних структурах. Охарактеризовано основні типи вмісних порід та положення золоторудної мінералізації в розрізі глибоких свердловин. Досліджено особливості поведінки самородного золота, його типові парагенезиси та асоціації. Серед останніх — сполуки Bi, Тe, Аs (бісмутин, мальдоніт, телуриди Ві, льолінгіт, арсенопірит, нікелін, герсдорфіт та ін.), які є постійною складовою полімінеральних субмікроскопічних зростків — агрегатів із самородним золотом. За результатами мікрозондового аналізу виявлено, що переважає "скарнове" високопробне золото, а в січних тілах мікроклінових гранітів присутнє низькопробне субмікроскопічне "арсенопіритове" золото. Констатується, що у формуванні золоторудної мінералізації значну роль відіграє вуглецева речовина.

Читати далі

Особливості формування метакристалів піриту і арсенопіриту Бобриківського золоторудного родовища (Донбас)


Викладено результати дослідження внутрішньої будови метакристалів піриту й арсенопіриту на Бобриківському золоторудному родовищі. За допомогою методу структурного травлення встановлено і статистично доведено успадкований характер внутрішньої будови метакристалів від текстури вмісних порід. Показано особливості внутрішньої будови метакристалів, які можуть слугувати вказівником відносного часу формування метакристалів щодо епігенетичних перетворень вмісних порід. На основі визначення індексу кристалічності іліту встановлено, що вмісні породи Бобриківського золоторудного родовища зазнали постдіагенетичних змін на рівні епіметаморфізму, а метакристали піриту й арсенопіриту утворились до перекристалізації та метаморфізації вмісних порід на стадії анхіметаморфізму.

Читати далі

Про метаморфогенно-гідротермальну природу родовищ золоторудних формацій Українського щита


Розглянуто особливості фізико-хімічного перебігу процесів формування золоторудних родовищ Українського щита на підставі реконструкції низки термобарогеохімічних ознак та параметрів флюїдного режиму мінералоутворення. Встановлено їхню метаморфогенно-гідротермальну природу. Про це свідчить найбільш високобаричний (до гіпербаричного) тиск мінералоутворення (300—350 МПа), субізохоричний тренд перебігу процесів на генотипних об’єктах, високий ступінь термостатування (від 3—5 до 8—10 °С/100 м), висока густина діоксиду вуглецю у флюїдах (до 1,02 г/см3), украй повільний (стиснений) процес часткової та повної гомогенізації (гетерогенізації) інклюзивів тощо.

Читати далі

Самородне золото в рудах Au-As типу (Український Щит)


У золоторудних проявах мінералізації Au-As типу західної та центральної частин Українського щита встановлено характерні ознаки самородного золота, які стосуються його гранулометрії, морфології та хімічного складу. Самородне золото фіксується переважно у вигляді ксеноморфних тонкодисперсних (5—20 µm) включень в арсенопіриті, льолінгіті, рідше в нікеліні. Особливо важливою є тенденція залежності проби самородного золота від мінералу-матриці, що свідчить про специфічні співвідношення між золотом та його мінералами-носіями. У рудах Au-As типу спостерігається бімодальний характер розподілення проби золота, що зумовлено перевагою "арсенопіритового" (875 ‰)  та  "кварцового"  золота  (930 ‰).  За  даними  мікрозондового  аналізу,  характерні  елементи-домішки в  золоті — Cu, Bi, Sb, Fe, As, S. Розглянуто проблему  "невидимого"  золота в арсенопіриті. Зроблено висновки щодо основних чинників, що сприяють утворенню в арсенопіриті тонкодисперсного золота. Перевага надається не  ізоморфному  входженню  його  в  структуру  мінералу,  а  наявності  механічних  включень  або  атомарному розсіюванню в дислокаціях і мікротріщинах. Стверджується, що переважання в рудах тонкодисперсного золота є показником відносно глибокої ерозії родовища, що важливо для виконання генетичних побудов та визначення перспектив конкретного золоторудного об’єкту.

Читати далі

О возможной роли аммония в гидротермальном процессе при образовании золоторудных месторождений


У попередніх публікаціях [12, 13, 16] ми повідомляли про наявність у калієвих польових шпатах з деяких золоторудних родовищ  ізоморфного  заміщення  іонів калію  іонами NH3+. Було висунуто припущення про роль  іонів амонію в геохімічному переносі золота під час гідротермального утворення золоторудних родовищ. У цій роботі викладено результати дослідження за допомогою методу електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) великої кількості зразків польових шпатів  (близько 600) з різних золотих  і золото-срібних родовищ Росії, Узбекистану, України. Отримані результати свідчать про присутність сигналів ЕПР від NH3+ в усіх досліджених нами зразках польових шпатів з порід, де є золото. Під час дослідження польових шпатів двох різних метасоматичних колонок встановлено, що розподіл середніх значень інтенсивності сигналів ЕПР від NH3+по зонах має однаковий характер. У разі збільшення вмісту золота в породі під час переходу від вмісних порід  до рудних зон зростає інтенсивність сигналів ЕПР  від NH3+. Це дало нам привід для побудови  залежності  інтенсивності  сигналів ЕПР  в польових шпатах від вмісту золота в породі. Виявилось, що ця залежність має вигляд експоненти. Це можна пояснити тим, що під час відкладення золота розпадаються аміаквмісні комплекси золота, аміак поступає в розчин і ізоморфно заміщує іони калію в польових шпатах. Тобто вміст золота в породі визначається кількістю комплексів золота, які розпалися, і може збільшуватися необмежено, а кількість ізоморфних заміщень обмежена наявністю структурних положень  іонів калію в польових шпатах. Таким чином,  з ростом вмісту  золота в породі  зростає  інтенсивність сигналів  ЕПР  від NH3+.  За  дуже  великого  вмісту  золота  сигнали  ЕПР  насичуються  і  виходять  на  "поличку". Виходячи з можливості заміщення іонів калію іонами аміаку (амонію) в калійвмісних мінералах, зроблено припущення про активну роль цих іонів на всіх етапах процесу гідротермального утворення золоторудних родовищ. На  етапі мобілізації  з  калійвмісних мінералів незмінених порід  відбувається  вилуговування  гідротермальними амонійвмісними розчинами одновалентного золота із заміною його на іони амонію. Ізоморфне заміщення іонів калію  іонами  одновалентного  золота під  час  кристалізації  і  заміна  їх  обох  іонами  амонію можливі  у  зв’язку  з близькістю  значень  іонних радіусів. За наявності у розчині  іонів амонію  золото, що вилуговується, входить до складу  аміаквмісних  розчинних  комплексів  з  подальшою міграцією  до місця  відкладення. Після  розпаду  цих комплексів, іони аміаку (або амонію) надходять у розчин та калійвмісні мінерали (що ми і фіксуємо), утворюючи аміачні ореоли навколо золоторудних родовищ. Наявність цих ореолів можна використовувати для оконтурювання рудних тіл.

Читати далі

Мінералізація Au-As типу в докембрійських комплексах Українського щита та головні чинники її локалізації


Наведено результати дослідження просторового розповсюдження рудної мінералізації золото-арсенового (Au-As) типу в ендогенних комплексах докембрію Українського щита. Вказано основні її мінералого-геохімічні особливості та чинники рудного контролю локалізації. Зроблено висновки про генезис мінералізації та її зв’язок з вуглецьвмісними протолітами в зонах гранітизації. Встановлено, що мінералізація поширена в протерозойських родовищах орогенного типу, які формувалися під час тектоно-магматичної активізації у відносно вузькому часовому інтервалі (2,15—1,8 млрд рр. тому). Золоторудні родовища переважно є полігенними і лише поєднання багатьох чинників забезпечувало оптимально сприятливі умови для розвитку зруденіння Au-As типу. Оцінено металогенічну значущість мінералізації цього типу та перспектив можливого промислового використання.

Читати далі

Нарис з мінералогічної кристалографії самородних металів України


Узагальнені результати багаторічних досліджень кристаломорфології самородних золота, міді, срібла і заліза із родовищ та рудопроявів України. Наведено дані про прості форми кристалів, їх габітуси та обриси, про їх прості та складні двійники, автоепітаксію, скелетні та антискелетні утворення, про поширення багатогранників цих мінералів у рудних комплексах України. Проаналізована залежність появи граней тих чи інших форм на кристалах від структурних особливостей мінералів. Встановлена тенденція залежності кристаломорфології самородних золота і міді від глибини рудоутворення. Найбільш поширеними і габітусними на кристалах самородних золота, міді, срібла і заліза є структурно важливі форми, такі як {111}, {100} i {110}. Інші встановлені форми ({311}, {322}, {210}, {320}, {520}, {740}, {750} та ін.) на кристалах самородних золота і міді є другорядними і мало поширеними. Для кристалів самородних золота і міді властиві просте і циклічне двійникування по (111). Для самородної міді характерні циклічні двійники різних простих форм ({111}, {100}, {110}, {hk0}). Особливо поширені двійники і п’ятірники. У залежності від місця утворення для самородних золота і міді помітно ускладнення огранення під час росту кристалів золота на малій глибині і кристалів міді — на великій та появи дендритних форм під час їх росту із пересичених розчинів.

Читати далі

Мінералого-генетичні особливості золотоносних парагенезів Капустянського кварцово-жильного рудопрояву (південно-західна частина Українського Щита)


За даними дослідження мінерального складу і флюїдних включень у мінералах (кварці, кальциті, польовому шпаті, гранаті) Капустянського кварцово-жильного рудопрояву у південно-західній частині Українського щита встановлено температурний режим і склад флюїдів періоду формування Au-зруденіння, що дало змогу відтворити мінералого-генетичні особливості золотоносних парагенезів. Оптимальними параметрами процесу рудогенезу слід вважати температуру 330—200 °С і лужний склад розчинів з перевагою іонів натрію і хлору у водній та СО2 — у газовій складовій, що свідчить про середньотемпературні гідротермально-метасоматичні умови мінералоутворення. Наявність включень гетерогенного походження вказує на гетерогенізацію діоксидвуглецево-водних флюїдів з відокремленням газової фази. Виділення акцесорного золота, імовірно, проходило внаслідок розпаду комплексних хлорауратних сполук, якому сприяв процес гетерогенізації разом зі спадом температури і підвищенням лужності розчинів та пониженням активності у них хлор-іону. Підтверджено важливу роль накладених процесів розчинення, перекристалізації, перевідкладення, твердофазних перетворень у формуванні високорентабельних полігенних родовищ золота. Типоморфною особливістю рудоносного кварцу виявилася наявність у ньому включень гетерогенного походження і складних включень діоксиду вуглецю, що запропоновано використовувати з прогнозно-пошуковою метою. Саме високі концентрації СО2 у включеннях разом із значними величинами їхньої відносної газонасиченості фіксують збагачення кварцу корисним компонентом — золотом, а, отже, є показником його рудоносності. Це складає передумови застосування у межах Капустянського рудопрояву нової технології локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів.

Читати далі

Геохімічні особливості рудних літохімічних аномалій Українських Карпат


Крюченко Н.О.1, Жовинський Е.Я.1, Папарига П.С.2, Жук О.А.1, Панаіт Е.В.1, Дмитренко К.Е.1

1 – Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

03680, просп. Палладіна, 34, м. Київ, Україна

2 – Карпатський біосферний заповідник Міністерства екології та природних ресурсів України

90600, вул. Красне Плесо, 77, м. Рахів, Закарпатська обл., Україна

Геохімічні особливості рудних літохімічних аномалій Українських Карпат. Визначено фонові та аномальні значення вмісту валового та рухомих форм As, Pb, Cd, Ni, Ag, Cu, Zn, Au, Co у буроземних ґрунтах саулякського рудного поля (Рахівський рудний район). Встановлено, що висококонтрастні аномалії над рудним тілом (коефіцієнт аномальності 7–25) утворюють рухомі форми Au, As, Pb, Cu, Zn, які мігрують у вигляді катіонів і нейтральних частинок (розрахунок за програмою PHREEQC). Визначено, що найбільша частка рухомих форм золота й лементів-індикаторів пов’язана з органічними сполуками ґрунту, що сприяє концентруванню і міграції елементів. За вмістом рухомих форм у вторинному ореолі виявлено комплексну аномалію Au, As, Pb, Cu, Zn, витягнуту з північного сходу на південний захід (ширина аномалії – 30–40 м, довжина – 100 м).

 

Ключові слова: елементи-супутники, золото, рухомі форми, валовий вміст, вторинні ореоли розсіювання, аномалії.

Читати далі

Геохімічні критерії пошуку золота в корах вивітрювання кристалічного фундаменту Українського щита (Брусилівська шовна зона і прилеглі території)


Жовинський Е.Я., Крюченко Н.О., Жук О.А., Кухар М.В., Панаіт Е.В. Геохімічні критерії пошуку золота в корах вивітрювання кристалічного фундаменту Українського щита (Брусилівська шовна зона і прилеглі території). Проведено аналіз вмісту золота та елементів-індикаторів у корінних породах та корах вивітрювання території Українського щита (УЩ), внаслідок чого систематизовано наявні золотоносні корінні породи та елементи-супутники золота. Представлено результати досліджень особливостей  розподілу Au, Li, As, Y, Yb у об’єктах довкілля  Брусілівської шовної зони (корінних породах, корах вивітрювання, ґрунтах, рослинах). Розроблена технологія проведення пошуків золота в корах вивітрювання за рухомими формами хімічних елементів шляхом літохімічного опробування — в зонах тектонічних порушень золотоносні кори вивітрювання можуть бути встановлені за аномаліями рухомих форм As та Li у поверхневих відкладах, на ділянках зон тектонічної стабільності — за аномаліями рухомих форм Y, Yb. За комплексом геохімічних факторів встановлена перспективна ділянка для проведення пошукових робіт на наявність золотого зруденіння у корах вивітрювання. Встановлено, що трав’яниста рослина (пирій) є концентратором золота і може бути індикатором зруденіння.

Ключові слова: золото, кора вивітрювання, елементи-індикатори.

Читати далі

Геохімічні аспекти нижньокрейдових континентальних відкладів північного схилу центральної частини Українського щита


Ковальчук М.С., Крошко Ю.В. Геохімічні аспекти нижньокрейдових континентальних відкладів північного схилу центральної частини Українського щита. Висвітлено результати геохімічних досліджень нижньокрейдових континентальних відкладів північного схилу центральної частини Українського щита. Встановлено особливості розподілу основних породоутворювальних компонентів та мікроелементів у породах. Акцент зроблено на геохімію золота – одного з основних корисних компонентів товщі. Встановлено, що золото активно мігрувало у гідрогенній формі та концентрувалося на геохімічних бар’єрах на стадіях седиментогенезу і діагенезу. Встановлено, що на концентрацію золота значний вплив мали мікроорганізми.

Ключові слова: геохімія, нижня крейда, континентальні відклади, Український щит, золото.

Читати далі

Rare Elements in Weathering Crusts of Brusilovsky Suture Zone of Ukrainian Shield


Жовинський Е.Я., Крюченко Н.О., Жук О.А. Рідкісні елементи в корах вивітрювання Брусилівської шовної зони Українського щита. Встановлено закономірності розподілу рідкісних елементів на рудопроявах золота в корах вивітрювання кристалічних порід в межах Брусилівської шовної зони Українського щита. Виявлено, що найбільш висока концентрація хімічних елементів, у тому числі і золота, характерна для гідрослюдисто-глинистої зони кори вивітрювання. Показано, що арсен є індикатором зон тектонічних порушень, до яких приурочений рудопрояв золота. Виявлено кореляційний зв’язок між вмістом Au в корах вивітрювання і рухомих форм Y, Yb (ppb) в поверхневих відкладах. Це дозволяє рекомендувати при пошуках рудопроявів золота умовний мультиплікативний коефіцієнт – k = Y (n ×10) × Yb (n×102).

Ключові слова: рідкісні елементи, кори вивітрювання, Брусилівська шовна зона, золото.

Читати далі

Геохімічні аномалії золота в корах вивітрювання Брусилівської шовної зони


Жовинський Е.Я., Павлюк В.М., Крюченко Н.О., Жук О.А., Дмитренко К.Е., Слободенюк Т.М., Жук О.М.Геохімічні аномалії золота в корах вивітрювання Брусилівської шовної зони. Розглянуто особливості розподілу золота та інших хімічних елементів у різних типах кір вивітрювання Брусилівської шовної зони – первинного каоліну, гідрослюдисто-глинистій та дресвяно-глинистій. За розрахованим значенням кларку концентрації встановлено, що гідрослюдисто-глиниста кора харак те ризується максимальним вмістом золота та інших хімічних елементів. Цей тип кори є найбільш перспективним з точки зору загальної оцінки золотоносності досліджуваних кір вивітрювання. За результатами проведених на полігоні Крилівка літохімічних робіт та подальшого визначення вмісту рухомих форм хімічних елементів встановлено аномальні ділянки за вмістом золота, свинцю та літію, визначено їх можливий зв’язок з наявністю тектонічних порушень.

Ключові слова: золото, геохімічні аномалії, кори вивітрювання.

Читати далі

Міграція і осадження золота у зоні гіпергенезу Юр'ївського родовища


Читати далі