Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

-геохімія-


Хроностратиграфія та геодинаміка мегаблоків Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 566 с., 3 ч., 225 рис., 24 табл., 349 джерела


Об’єкт дослідження – мегаблоки Українського щита.
 

Читати далі

Геохімічні закономірності розподілу мікроелементів в об’єктах навколишнього середовища м. Києва


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 174 с., 5 розділів, 31 таблиця, 34 рисунки, 101 посилання.


Об’єкт дослідження: ґрунтові відклади, підземні і поверхневі води, донні відклади водойм Києва.


Ціль роботи – дослідити закономірності розподілу мікроелементів в об’єктах довкілля навколишнього середовища Київської міської агломерації.
 

Читати далі

Торієва мінералізація в докембрійських комплексах УЩ; мінералогія, геохімія


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 70 с., 36 рис., 42 табл., 20 джерел.


Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ).


Мета роботи – мінералогія, геохімія та час формування торієвої мінералізації в різноформаційних комплексах докембрію УЩ.


Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий метод по монациту), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Читати далі

Критерії локалізації уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації центральної і західної частин Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 86 с., 44 рис., 61 табл., 19 джерел.


Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища калій-уранової формацій в докембрійських комплексах центральної і західної частини Українського щита (УЩ).


Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку уран-рідкісноземельно-торієвих родовищ в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ.
 

Читати далі

Генезис уранових родовищ із центральної частини Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 137 с., 59 рис., 46 табл.,  134 джерел.


Объект досліджень – рудопрояви і родовища калій- і натрій-уранової формацій в докембрійських комплексах  центральної частини Українського щита (УЩ).


Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік  уранового зруденіння в докембрійських комплексах УЩ.

Читати далі

Дослідження процесів розчинності рідкіснометальних мінералів та розробка методів визначення мікроелементів в асоціаціях гірських порід, воді та ґрунтах.


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 141 с., 4 розділи, 25 рис., 36 табл., 109 джерел.


Об’єкт дослідження – рідкісні елементи у гірських породах, мінералах, ґрунтах і природних водах.


Мета  роботи -  дослідження  процесів  розчинності  в  системі «мінерал-розчин»,  що  обумовлюють  входження хімічних  елементів  до  міграційного циклу зони гіпергенезу та визначення вмісту рідкісних елементів у гірських породах, воді, ґрунтах. 

Читати далі

Геохімічна оцінка фанерозойських рудопроявів Східного Приазовя Українського щита на рідкісні землі і рідкісні метали


РЕФЕРАТ

 

Звіт про НДР: 103 с., 31 рис.,14 табл., 51 джерело.

Об'єкти дослідження – Тавловський (Анадольський) і Жоголівський рідкісноземельні рудопрояви, Новоселівський і Кічіксу рідкіснометалеві (молібден, вольфрам) рудопрояви та Покрово-Киреївське титан-ванадієве родовище.

Мета роботи – виконання якісної геохімічної оцінки перспектив розробки родовищ і рудопроявів фанерозойського віку у межах Східного Приазов¢я Українського щита на рідкісні землі і рідкісні метали.

Доведено, що певні формації у межах зони зчленування УЩ зі складчастим Донбасом і східної частини Приазовського мегаблока, де інтенсивно проявився фанерозойський магматизм, пов'язаний з глибинними розломами рифтогенного типу, є перспективними об¢єктами для пошуків рідкіснометалево-рідкісноземельного зруденіння.

Виділені прогнозні площі для проведення пошукових робіт.

Результати роботи будуть використані для якісної геолого-геохімічної оцінки рідкісноземельних рудопроявів фанерозойського віку Східного Приазов¢я та виділення серед них найперспективніших об¢єктів для пошуків рідкісноземельно-рідкіснометалевої сировини.

Читати далі

ГЕОХИМИЧЕСКАЯ ТИПИЗАЦИЯ БАЗИТОВЫХ ДАЕК ИНГУЛЬСКОГО И ВОЛЫНСКОГО МЕГАБЛОКОВ УКРАИНСКОГО ЩИТА [Геохімічна типізація базитових дайок Інгульського та Волинського мегаблоків Українського щита]


Геохімічна типізація базитових дайок Інгульського та Волинського мегаблоків Українського щита

Митрохин О.В., Шумлянський Л.В., Вишневська Є.О., Омельченко А.М., Митрохіна Т.В.

З метою з’ясування можливостей розчленування та кореляції дайкових утворень Українського щита за пет рохімічними та геохімічними ознаками автори проаналізували особливості хімічного складу неметаморфізованих базитових дайок Інгульського та Волинського мегаблоків. Встановлено, що в межах обох мегаблоків базитові дайки представлені двома петрогенетичними серіями – толеїтовою та сублужною. Визначено загальну закономірність – більш  «еволю ціонований» хімічний склад дайкових порід сублужної серії, ніж  толеїтової. Однакова спрямованість змінення геохімічних  характеристик, яка притаманна дайкам двох просторово розмежованих мегаблоків УЩ, свідчить про спільність процесів магматичної еволюції. Виявлені особливості хімізму у подальшому можна буде використовувати як індикаторні ознаки для розчленування та кореляції дайкових утворень УЩ.

Ключові слова: геохімія, базитові дайки, Український щит.

Читати далі

АЗОВСКОЕ РЕДКОЗЕМЕЛЬНОЕ МЕСТОРОЖДЕНИЕ УКРАИНСКОГО ЩИТА КАК НОВЫЙ ИНВЕСТИЦИОННО ПРИВЛЕКАТЕЛЬНЫЙ ТИП ПРОМЫШЛЕННЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ [Азовське рідкісноземельне родовище Українського щита як новий інвестиційно-привабливий тип промислових родовищ]


Азовське рідкісноземельне родовище Українського щита як новий інвестиційно-привабливий тип промислових родовищ

Шеремет Є.М., Стрекозов С.М., Сєтая Л.Д., Агаркова Н.Г.

 Азовське рідкісноземельне родовище Українського щита на основі ряду характеристичних ознак (головні і другорядні рудні мінерали, акцесорні мінерали, мінерали навколорудних метасоматичних змін, геохімічні особливості) було порівняно з подібними рідкіснометалево-рідкісноземельними родовищами світу, збагаченими ітрієвими REE, НREE і цирконієм, пов’язаними з сублужними гранітоїдами. Результати співставлення показали, що Азовське родовище не має прямих аналогів подібного типу (за винятком Ястребецкого рудопрояву УЩ) серед рідкісноземельних родовищ світу. Разом з тим, Азовське рідкісноземельне родовище є великим родовищем, де запаси корисних компонентів перевищують запаси рідкісноземельних руд відомих промислових родовищ Канади і Північної Америки. Попередня геолого-економічна оцінка Азовського родовища однозначно показала його промислове значення. Протягом декількох десятків років розробка родовища залежно від способу розробки і глибини технологічної переробки може приносити щорічний чистий прибуток у десятки мільйонів, а за весь період розробки – у кілька сотень мільйонів доларів.

Ключові слова: Азовське рідкісноземельне родовище, Український щит, геохімія, геолого-економічна оцінка

Читати далі

ЗОНЫ ДЕФИЦИТА (ВЫНОСА) УРАНА И ИХ ВОЗМОЖНАЯ СВЯЗЬ С ПРОЦЕССОМ УРАНОВОГО РУДОГЕНЕЗА НА ПРИМЕРЕ НОВОКОНСТАНТИНОВСКОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ ФОРМАЦИИ ЩЕЛОЧНЫХ НАТРИЕВЫХ МЕТАСОМАТИТОВ (КИРОВОГРАДСКИЙ УРАНОВОРУДНЫЙ РАЙОН)


Резюме

Зони дефіциту (виносу) урану та їх можливий зв’язок із процесом уранового рудогенеза на прикладі Новокостянтинівського родовища формації лужних натрієвих метасоматитів (Кіровоградський урановорудний район).

Іванов Б. Н., Степанюк Л.М., Донський М.О., Сьомка В.О., Бондаренко С.М.

Вивчені новоукраїнські гранітоїди Новокостянтинівського родовища формації лужних натрієвих метасоматитів: визначений вміст U, Th, лугів (K2O і Na2O), Pb (загальний вміст і ізотопний склад), для частини проб виконана f-радіографія. За геологічним положенням гранітоїдів, що залягають серед лужних метасоматитів, виділено три групи, які мають свою геохімічну специфіку . Гранітоїди першої групи розташовані серед лужних метасоматитів і контактують з тілами “сієнітів” і альбітитів, відрізняються підвищеним вмістом урана порівняно з гранітоїдами крис талічної основи. Друга група приурочуена до висячого боку родовища и знаходиться за межами ореолів лужних порід. Вона відрізняється суттєвою геохімічною неоднорідністю; незначно, в порівнянні з гранітоїдами кри ста лічної основи та першої групи, збіднена на уран. Третя група також знаходиться поза межами ореолів лужних натрієвих метасоматитів і приурочена до глибоких горизонтів Новокостянтинівського родовища. З породами цього типу пов’язаний дефіцит урану . Винос його відбувається за рахунок легкорухливих, міграційноздатних форм. Існування зон дефіциту (виносу) урану на Новокостянтинівському родовищі дозволяє зі всієї сукупності гіпотез щодо генетичної природи урановорудних об’єктів виділити основну – гіпотезу ближньої або дальньої (глибинної) мобілізації.

Ключові слова: Новокостянтинівське родовище, лужні натрієві  метасоматити, уран, геохімія, рудогенез.

Читати далі

Геохімічні особливості кристалічних порід центральної частини Кочерівської западини (Український щит)


Визначені геохімічні особливості та характер розподілу елементів у породах центральної частини Кочерівської западини УЩ. Встановлено, що для кристалічних порід цієї структури характерні два типи геохімічних асоціацій. Ці асоціації притаманні двом окремим формаціям порід: перший – Th, U, Bi, Mo, Pb – урановим родовищам калій-уранової формації, другий – Cr, Ni, Co, Cu, Zn, V, Sc – метабазитам. U-Mo-Bi-Th-TR мінералізація є характерною для суттєво мікроклінових пегматитів, аплітів і кварц-біотит-мікроклінових метасоматитів і за геохімічною мінералізацією належить до калій-уранового генетичного типу. Безіменний U-Mo-Bi-Th-TR рудопрояв за геологоструктурними умовами локалізації та мінеральним складом подібний до Калинівського, Лозуватського та Южного U-Mo-Th-TR родовищ Побузького урановорудного району. Ці родовища належать до класу ультраметаморфогенних (постгранітизаційних) з калій-урановою рудною формацією, що сформувалась у кристалічних породах докембрійських щитів у палеопротерозої (2000–2100 млн років). Ендогенні прояви U-Mo-Bi-Th-TR мінералізації в кристалічному фундаменті Кочерівської зони представлені різними генетичними типами, які рідко трапляються самостійно, але суміщуючись разом (у випадку Безіменного рудопрояву) утворють комплексний полігенний об’єкт. Ультраметаморфогенний генетичний тип цих проявів генетично пов’язаний із геохімічною спеціалізацією гранітів бистріївських, які вірогідно утворились за рахунок гранітизації метапелітів, і тому поширений як в самих гранітах, так і в супровідних аплітах, пегматитах і кварц-біотит-мікроклінових метасоматитах.

Читати далі

МИНЕРАЛИЗАЦИЯ МОЛИБДЕНА В ПОРОДАХ КРИВБАССА


Веліканов Ю.Ф., Великанова О.Ю.
Мінералізація молібдену в породах Кривбасу.
Наведені результати досліджень особливостей розташування та умов локалізації мінералізації Mo в осадово-
вулканогенних товщах Криворізької структури. Рудопрояви мінералізації молібдену просторово і генетично пов’язані
з гранітоїдами різного віку і приурочені до ділянок контакту цих гранітоїдів з осадово-вулканогенними породами
криворізької серії, де утворюються зони грейзенізації, кварцового і кварц-сульфідного метасоматозу. Зруденіння
представлене молібденітовою, кварц-молібденітовою та кварц-сульфідною прожилково-вкрапленою мінералізацією
різної інтенсивності в зонах окварцювання та грейзенізації. У породах, в яких відбулися метасоматичні зміни,
процеси метасоматозу проявлені у вузьколокальних зонах потужністю від декількох метрів до перших десятків метрів.
У зонах метасоматозу молібденіт тісно асоціює з піритом, піротином, халькопіритом, шеєлітом, арсенопіритом,
каситеритом, магнетитом. Викладено короткий опис основних рудних мінералів, розвинених у зонах метасоматозу.
Ключеві слова: мінералізація, рудопрояви, геохімія, метасоматоз, мінерал.

Читати далі

О генезисе бердичевских гранитов


Петриченко К.В., Пономаренко О.М., Самчук А.І. Про  генезис бердичівських  гранітів. В статті наведена
петрографічна,  мінералогічна  та  геохімічна  характеристики  бердичівських  гранітів,  утворених  в  результаті
процесів  гранітизації  порід  березнинської  товщі  дністровсько-бузької  серії.  На  прикладі  взаємовідношення
гранітоїдів  і  метаморфічних  порід,  що  знаходяться  в  кар’єрі  с. Жежелів,  порівняння  їх  хімічних  і  геохімічних
характеристик, показано, що гранато-біотитові гнейси є основним субстратом для гранітоїдів. Під час гранітизації
мали  місце  як  метасоматичні  процеси,  так  и  процеси  плавлення.  У гранат-біотитових  гнейсах  спочатку
з’являються  найбільш  кислі  розплави  кварц-польовошпатового  складу.  Взаємодія їх з  гранат-біотитовими
гнейсами  шляхом  магматичного  заміщення  призводить до того,  що останні  зберігаються  у  вигляді  окремих
реліктів або повністю заміщуються гранітами.

Читати далі

Розподіл селену в природних водах Прикарпатського регіону


Наведено результати досліджень вмісту та розподілу селену у водах Прикарпатського регіону. Для отримання даних про макро- та мікрокомпонентний склад природних мінеральних вод Прикарпатського регіону України були проведені експедиційні дослідження у Чернівецькій, Івано-Франківській та Львівській областях. Виявлено селенисті мінеральні води, у яких вміст селену перевищує встановлену мінімальну бальнеологічно активну концентрацію. Води з підвищеним вмістом селену приурочені до сульфатовмісних порід або гіпсоангідрітних відкладів. На території України прояви селенистих мінеральних вод виявлено в Київській та Кіровоградській областях, районі Кам'янця-Подільського, перспективними регіонами є Івано-Франківська та Львівська області. Встановлено, що в м. Косів та м. Верховина мінеральні води за хімічним складом відповідають мінеральній хлоридній натрієвій воді з мінералізацією 4,2 г/дм3, тобто належать до типу "Миргородська", із наявністю різноманітних мікроелементів. Основна ж цінність цієї води полягає в тому, що до її складу входить селен в концентрації, яка удвічі перевищує бальнеологічно активну. Актуальним для населення України є проведення селенопрофілактики і селенотерапії у зв’язку з забрудненням довкілля хімічними речовинами та радіонуклідами, дефіцитом селену в продуктах харчування, ростом захворювань, пов’язаних з порушенням селенового статусу організму.

Читати далі

Ймовірні джерела родоначальних магм двопольовошпатових гранітів та умови магмогенерації (на прикладі Середньопридніпровського мегаблоку УЩ)


Вивчено рубідій-стронцієві ізотопні системи плагіоклазів та ізотопний склад (87Sr/86Sr) в апатитах двопольовошпатових гранітів Середнього Придніпров’я. З’ясовано, що поряд із відносно високими типово коровими (0,712—0,720) первинними ізотопними співвідношеннями (87Sr/86Sr)in, трапляються надзвичайно високі значення (до 0,86), що не можна пояснити простим селективним плавленням корового субстрату (супракрустальні породи ауль ської серії та плагіогранітоїди дніпропетровського, меншою мірою сурського комплексів), оскільки за максимальних значень первинних співвідношень (87Sr/86Sr)in — 0,712 та Rb/Sr (0,5) у породах субстрату навіть протягом 500 млн рр. (максимальний розрив у часі між формуванням порід аульської серії (3,2 млрд рр. тому)) та двопольовошпатових гранітів (2,7 млрд рр.), первинне співвідношення (87Sr/86Sr)in в породах субстрату може вирости лише до 0,725. Маловірогідним є підвищення, порівняно з розрахунковим значенням, первинного ізотопного співвідношення (87Sr/86Sr)in, шляхом привнесення стронцію з високим ізотопним співвідношенням 87Sr/86Sr (більшим за 0,86) у результаті накладання метасоматичних процесів, оскільки немає джерела стронцію з такими високими значеннями, окрім мінералів-концентраторів рубідію (біотит і калішпат), в яких у результаті радіоактивного розпаду 87Rb накопичується радіогенний ізотоп 87Srrad. Для пояснення цього феномену ми запропонували такий механізм гранітоутворення: основним мінералом-концентратором рубідію в гнейсах аульської серії та плагіогранітоїдах є біотит, який практично не містить стронцію. Отже, в ньому за 500 млн рр. накопичиться певна кількість чисто радіогенного ізотопу 87Srrad. В умовах нижньої кори, де парціальний тиск води у флюїді низький (РТ умови гранулітової фації), біотит є нестабільним мінералом і буде руйнуватися з утворенням гіперстену і калішпату. Цей процес відбувається в результаті твердофазної перекристалізації, тож усі компоненти реакції, у тому числі 87Srrad, будуть збагачувати флюїд. Поява води і калію в системі знизить температуру плавлення, в результаті чого буде виплавлятися кварц-польовошпатова евтектика, збагачена калієм, рубідієм і радіогенним ізотопом 87Srrad . Таким чином можуть формуватися висококалієві гранітні розплави, збагачені рубідієм, які будуть вміщувати стронцій із досить високим 87Sr/86Sr ізотопним співвідношенням, оскільки радіогенний стронцій біотиту, перебуваючи у флюїді, практично повністю перейде у розплав.

Читати далі

Хмільницький рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування (Український щит)


У десятки разів вищий від кларкового для кристалічних порід Українського щита (УЩ) вміст урану встановлений в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах та в апопегматитових кремній-калієвих метасоматитах Хмільницького рудопрояву. В графітвмісних гранат-біотитових гнейсах вміст урану перевищує кларк УЩ майже удвічі, що  характерно  також  для  Заваллівського  уранового  рудопрояву. Виділено  два  основні  типи  рудних  асоціацій. Перша — акцесорна мінералізація в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах, представлена апатитом, цирконом, монацитом  і уранінітом-І. Друга — накладена  гідротермально-метасоматична мінералізація в зонах катаклазу пегматитів і аплітів, представлена рідкісноземельно-торій-урановою (циркон + монацит + уранініт + отеніт), оксидною (ільменіт + анатаз + рутил + гідрооксиди заліза) та сульфідною (піротин + пірит + халькопі-рит + галеніт + молібденіт). Установлено, що ранній акцесорний уранініт-І характеризується підвищеним вміс-том торію і трапляється в апліт-пегматоїдних гранітах. Більш пізній уранініт-ІІ з пониженим вмістом торію є ти-повим  мінералом  кремній-калієвих  метасоматитів.  TR-Th-U  мінералізація  Хмільницького  рудопрояву  за мінералого-гео хімічними особливостями належить до калій-уранового генетичного типу, значно поширеного в межах Дністровсько-Бузького й Інгульського мегаблоків УЩ та міжблокових шовних зон.

Читати далі

Гайворонський рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування


Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за  ізотопним співвідношенням 207Pb/206Pb в монацитах, становить 2035,4 ± 3,8 млн рр., що дозволяє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію  і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th  і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти. Вперше для докембрію Українського щита (УЩ) встановлена епігенетична урановорудна мінералізація в зонах тріщинуватості апліто-пегматоїдних гранітоїдів, яка по тектонічних розломах розповсюджується глибше 330 м. Цей факт свідчить, що процеси гіпергенних змін порід відбуваються не тільки на поверхні кристалічного фундаменту, але і на значній глибині в зонах тектонічних порушень. Уран відкладається у вигляді низькотемпературних оксидів  і гідроксидів по тріщинках, в яких поширені гідрослюдисто-карбонатні агрегати, оксиди заліза та марганцю. Окрім того, тут виявлений раніше не відомий у докембрії УЩ дуже рідкісний мінерал — коронадит. У складі уранової мінералізації вперше для УЩ встановлений мінерал скупіт, який виникає за рахунок руйнування настурану й уранової черні. Скупіт є характерним мінераломіндикатором для пошуків уранових родовищ інфільтраційного типу.

Читати далі

Основы поисковой и экологической геохимии


Розглянуто основні етапи формування геохімії як науки. Обґрунтована необхідність використання для пошукових робіт не статистичних, а детермінованих моделей, що відкриває нові можливості визначення кількісного зв’язку інтегрального вмісту хімічного елемента на площі вторинного сольового ореолу з його інтегральним вмістом на поверхневій площі рудо утворення. Під час розгляду основних тенденцій екологічної геохімії підкреслено, що необхідно не тільки виявляти техногенні аномалії в об’єктах навколишнього середовища, а й надавати конкретні рекомендації щодо їх можливої ліквідації. Основою для виявлення територій екологічного ризику повинні бути комплексні еколого-геохімічні карти.

Читати далі

Современное состояние и основные проблемы экологической геохимии в Украине


Проаналізовано розвиток сучасної екологічної геохімії в Україні. Показано нову структуру екосистеми з урахуванням геологічної складової. Розглянуто параметри, що визначають еколого-геохімічні умови екосистеми та фактори формування цих умов. Доведено, що екологічна геохімія розвивається на основі багатьох навчальних дисциплін: геохімії ландшафтів, геохімії ґрунтів, гідрогеохімії, біогеохімії, урбогеохімії, мікроелементології, фізико-хімічного моделювання. Розкрито внесок співробітників Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України у вирішення теоретичних і практичних проблем екологічної геохімії.

Читати далі

Речовинні науки про Землю в Національній академії наук України (до 95-річчя НАН України)


У статті викладено основні наукові напрями речовинних наук про Землю в Національній академії наук України (мінералогічний, петролого-літологічний, ізотопно-геохронологічний, рудологічний, геохімічний), проблеми та шляхи їх розвитку в Україні.

Читати далі

Розвиток мінералогічних ідей Володимира Вернадського в Україні


Ім’я дійсного члена Російської та Української академій наук В.І. Вернадського, від дня народження якого минуло 150 років, широко відоме в Україні, бо багатогранною була його наукова творчість і плідною організаційна діяльність. Відзначення ювілейної дати — це нагода оцінити з позицій сьогодення внесок ученого в науку і прослідкувати вплив його ідей на її розвиток. Чільне місце серед усіх напрямів різнобічної діяльності В.І. Вернадського належало мінералогії. Глибоке знання мінералів привело його до реформування мінералогічної науки і заміни статичної описової мінералогії на динамічну генетичну. Нинішня генетична мінералогія має багато напрямів: вчення про флюїдні включення в мінералах (термобарогеохімія або мікрофлюїдологія), вчення про типоморфізм мінералів, онтогенія, ізотопні дослідження тощо, які інтенсивно розвивалися і продовжують розвиватися в Україні. Перший центр дослідження флюїдних включень у мінералах зародився в Україні в 1950-х рр. і пов’язаний з іменем доцента Львівського університету Миколи Єрмакова. У стінах цього університету розвинулася також прикладна термобарогеохімія, підґрунтя для якої заклав професор Євген Лазько. Згодом дослідницькі центри включень організовано в Радянському Союзі та за кордоном. Великий внесок у поширення цього вчення зробив відомий мінералог і організатор науки академік Євген Лазаренко. План В. Вернадського щодо створення при тодішній Українській Академії Наук Мінералогічного інституту був реалізований завдяки зусиллям академіка Миколи Семененка. Організований за його ініціативою у 1969 р. Інститут геохімії та фізики мінералів (сьогодні Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України) перетворився на провідну установу мінералогічного профілю. Опановані в Інституті найновіші методи фізичного дослідження мінеральної речовини дали величезний поштовх для розвитку вчення про типоморфізм мінералів, а розвиток ізотопного аналізу, перспективність якого передбачав ще В. Вернадський, сприяв встановленню джерела мінеральної речовини та часу кристалізації багатьох мінералів з різних регіонів. Регіонально-мінералогічні дослідження, на які В. Вернадський звернув увагу ще на початку ХХ ст., інтенсивно розвивалися в Україні завдяки ініціативі академіка Є. Лазаренка та його учнів. Є сподівання, що цей напрям збереже свої позиції й у XXI ст.

Читати далі

ХV Всеросійська конференція з термобарогеохімії та проблеми української мінералофлюїдології


ХV Всеросійська конференція з термобарогеохімії та проблеми української мінералофлюїдології

Читати далі

Геохімія піроксенових плагіогнейсів (ендербітів) Побужжя та ізотопний склад гафнію в цирконах


Викладено результати визначення хімічного та ізотопного складу стронцію і неодиму у пробах порід гранулітового комплексу Побужжя. Досліджено гіперстенові плагіогнейси (ендербіто-гнейси) і мафітові та ультрамафітові кристалосланці. Окрім того, наведено результати визначення ізотопного складу гафнію в цирконах з ендербіто-гнейсів. За первинним походженням зазначені породи належать до магматичних. Ендербіто-гнейси діоритового складу містять полігенний комплекс кристалів циркону, що формувались впродовж тривалого часу — від 3790 до 1855 млн рр. тому. Найдавніші циркони (віком понад 3600 млн рр.), вочевидь, кристалізувались з магматичного розплаву, в той час як молодші формувались під час неодноразових (3400, 3000, 2800, 2000 та близько 1800 млн рр. тому) проявів метаморфізму гранулітової та амфіболітової фацій. Одержані результати щодо геохімічних особливостей порід, ізотопного складу гафнію цирконів, а також стронцію та неодиму вказують на виникнення вихідних розплавів завдяки плавленню деплетованої мантії, яке відбувалось близько 3800 млн рр. тому. Можна стверджувати, що досліджувані породи не є продуктами перетворення давньої (давнішої за 3950 млн рр.) первісної земної кори незалежно від її здогадного складу — мафітового чи кислого.

Читати далі

Ізотопна геохімія гранітного "валуна" із псевдоконгломерату тетерівської серії (північно-західна частина Українського щита


У районі с. Леніне серед гнейсів тетерівської серії розповсюджені так звані метаконгломерати, що являють собою заокруглені фрагменти ("гальки" та "валуни") переважно гранітоїдного складу. Щодо генезису цих порід висловлювались різні точки зору — їх описували як метаосадові утворення чи утворення тектонічного походження. Для з’ясування цього питання були проведені ретельні дослідження віку гранітів одного з "валунів", а також ізотопного та геохімічного складу. Порода, якою складено "валун", — це амфібол-біотитовий плагіограніт. Циркони, виділені з граніту, репрезентовані двома популяціями. Перша кристалізувалась 2050 ± 42, друга — понад 3000 млн рр. тому. Очевидно, вік першої популяції відповідає часу кристалізації граніту, а друга є ксеногенною, захопленою з джерела плавлення. εHf, перерахований для молодших кристалів на вік в 2050 млн рр., становить 3,7 ± 1,1, а для більш давніх кристалів, перерахований на вік в 3200 млн рр., становить –8,3 ± 2,2. За геохімічним складом плагіограніти с. Леніне наближуються до гранітів М-типу. Вихідний ізотопний склад стронцію (87Sr/ 86Sr = 0,702505) та неодиму (εNd = 2,9) свідчить про ювенільне походження цих порід. Отримані дані дозволяють припустити, що плагіограніти утворились за рахунок часткового плавлення суміші гнейсів та амфіболітів, які входять до складу тетерівської серії.

Читати далі

Деякі геохімічні та петрологічні критерії еволюції Октябрського масиву лужних порід (Україна)


Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості сієнітових порід Октябрського масиву. Для уточнення послідовності кристалізації інтрузивних фаз масиву застосовано петрологічні характеристики (індекс диференціації та показник залізистості порід), мінералогічні та геохімічні критерії диференціації (еволюції). Дещо понижена залізистість та лужність фемічних мінералів із сієнітів центрального штоку (пуласкіти) Октябрського масиву вказують на їх значно слабшу (порівняно з іншими породами) диференційованість. Очевидно, вони є найбільш ранніми (крім інтрузії габро) породами масиву.Фойяїти характеризуються більш залізистими фемічними мінералами і вищою їх лужністю, ніж лужні сієніти та пуласкіти. За цими ознаками фойяїти є більш диференційованими і, як свідчать умови залягання, пізнішими від сієніт-пуласкітів. За мінералогічними критеріями егіринові мікрофойяїти, агпаїтові фоноліти та маріуполіти є більш диференційованими породами, ніж тарамітові фойяїти. На значний ступінь диференційованості мікрофойяїтів і маріуполітів, разом із надзвичайно високою залізистістю і агпаїтністю, може вказувати також підвищена концентрація марганцю в біотиті (до 8,7 % MnO) і магнетиті (до 2,2 % MnO).Зміни хімічного та мінерального складу порід добре узгоджуються зі згаданими мінералогічними і петрологічними особливостями. Так, у породах кожної наступної інтрузивної фази зменшується концентрація TiO2, P2O5, Sr та Ba, збільшується — некогерентних елементів (Zr, Nb, REE, Y), поглиблюються негативні Eu-аномалії в спектрах рідкісноземельних елементів (REE). В залежності від типу порід змінюються і мінеральні форми рідкісних елементів. Загальний тренд пониження концентрації Sr і Ва в породах кожної наступної інтрузивної фази добре узгоджується із процесом інтенсивного польовошпатового фракціонування. Поступова екстракція цих елементів призвела до майже повної їх деплетації в кінцевих диференціатах. Некогерентні елементи нагромаджуються в завершальних або кінцевих диференціатах Октябрського масиву, а маріуполіти за рівнем концентрації цих елементів стають рудними або рудоносними породами. У складі REE переважають легкі елементи церієвої підгрупи, хоча частка важких REE та Y є значною. У спектрах REE порід і апатитів завжди чітко проявлені негативні Eu-аномалії. Найменшими вони виявилися в апатиті із сієніт-пуласкітів, а найглибшими — в агпаїтових фонолітах.

Читати далі

Геохімія та ізотопний склад Sr і Nd в інтрузивних тілах високотитанистих долеритів Волині


Субвулканічні тіла високотитанистих долеритів широко розповсюджені на Волині у потужній товщі теригенних відкладів поліської серії. Відомо понад 10 ділянок розвитку інтрузивних тіл долеритів, кожне з яких — це силоподібне тіло площею до сотень квадратних кілометрів. Більшість тіл належать до внутрішньоформаційних утворень, але в поодиноких випадках зафіксовано залягання інтрузиву між відкладами поліської та волинської серій. Вік цих порід надійно не визначений. Інтрузивні тіла слабодиференційовані. На загал вони складені мезократовими габро-долеритами, що в біляконтактових ділянках тіл переходять у вітрофірові базальти, а в центральних зонах іноді спостерігаються пегматоїдні габро. Головними породоутворювальними мінералами є пла гіоклаз (An67Ab31Or2 — An63Or35Or2), авгіт (En41Fs16Wo43 — En31Fs25Wo44), олівін (Fa37—42), ільменіт та титаномагнетит. Габро-долерити належать до високотитанистих (вміст ТіО2 зазвичай перебільшує 2,5 %) порід. Крім того, вони збагачені на K2O, Р2О5 і Sr. РЗЕ значно фракціоновані у порівнянні з базальтами трапової формації Волині. Крім того, долеритам притаманна незначна позитивна європієва аномалія, на відміну від базальтів, які зазвичай демонструють негативну аномалію. В цілому габро-долерити збагачені на некогерентні елементи. На хондрит-нормованій спайдерграмі мікроелементного складу виразно проявлені негативні піки вмісту торію та стронцію, позитивні піки калію, фосфору та титану; ніобій-танталова аномалія відсутня. Перерахована на 550 млн рр. тому величина εSr варіює від 29 до 34, а εNd — від –0,9 до –2,7 (середнє –2,1 ± 0,4). В цілому за ізотопним складом стронцію та неодиму високотитанисті долерити відповідають високотитанистим базальтам трапової формації Волині. За своїм речовинним складом високотитанисті долерити не мають аналогів серед базальтів. Най ближчими до них є високотитанисті базальти якушівських верств ратнівської світи. Значимою відмінністю високотитанистих базальтів від долеритів є наявність у перших піжоніту, а в других — олівіну. Високотитанисті долерити є більш диференційованими, ніж ефузиви трапової формації Волині. Якщо розглядати ці породи як найбільш пізні фракціонати вихідних розплавів трапової формації, то вони вкладаються в загальний тренд еволюції. Згідно з іншою моделлю, високотитанисті долерити є найпершими продуктами плавлення гранатового лерцоліту.

Читати далі

Геохімічні аспекти розподілу і концентрації міді та її елементів-супутників у відкладах нижньодевонської континентальної червоноколірно-теригенної формації Львівського палеозойського прогину


Компанець Г.С., Ковальчук М.С., Шестаков О.Ю. Геохімічні аспекти розподілу і концентрації міді та її елементів-супутників у відкладах нижньодевонської континентальної червоноколірно-теригенної формації Львівського палеозойського прогину. На основі кореляційного аналізу оцінено міри зв’язку міді з іншими елементами і виявлено тенденції їх змін у різних генетичних типах порід формації. Геохімічні дослідження дали змогу встановити особливості розподілу міді та її елементів-супутників у відкладах формації, визначити основні чинники, що впливали на цей розподіл. Встановлено провідну роль відновного сірководневого бар’єру в концентрації міді та її елементів-супутників. Результати досліджень є основою реконструкції геохімічної еволюції міді та її елементів-супутників у ході седименто-, літогенезу нижньодевонської континентальної червоноколірно-теригенної формації Львівського палеозойського прогину та слугують пошуковими критеріями міднорудної мінералізації типу “мідисті пісковики”.

Ключові слова: Львівський палеозойський прогин, нижній девон, континентальна червоноколірно-теригенна формація, мідь, хімічні елементи, геохімія, кореляційний аналіз, коефіцієнт кореляції.

Читати далі

Еколого-геохімічні проблеми кар’єрного водовідливу в Кременчуцькому залізорудному басейні


Плотніков О.В. Еколого-геохімічні проблеми кар’єрного водовідливу в Кременчуцькому залізорудному басейні. Досліджені еколого-геохімічні проблеми, які виникають під час здійснення водовідливу кар’єрів з видобутку залізистих кварцитів у Кременчуцькому залізорудному басейні. Доведено, що кольматація водознижувальних свердловин спричинена особливостями геохімічного складу водоносних горизонтів алювіальних та бучацьких відкладів. Встановлений речовинний склад мінералізованого осаду, що призводить до виходу з ладу водознижувальних свердловин. Розроблені рекомендації щодо унеможливлення підтоплення кар’єру Єристівського гірничо збагачувального комбінату і забруднення навколишнього середовища.

Ключові слова: екологічна геохімія, підземні води, водоносний горизонт, кар’єрний водовідлив.

Читати далі

Биогеохимические особенности питьевых артезианских вод г. Киев


Злобіна К.С., Тугай А.В. Біогеохімічні особливості питних артезіанських вод міста Києва. Описано особливості розподілу мікроелементів у підземних водах сеноманського і юрського водоносних горизонтів бортової частини Дніпровського артезіанського басейну на прикладі м. Київ. Досліджено деякі біогеохімічні особливості бюветних вод: визначено хімічні елементи, концентрація яких може впливати на мікроелементний баланс організму людини, а також встановлено видовий склад мікроміцетів.

Ключові слова: підземні води, Дніпровський артезіанський басейн, мікроелементи, гідрогеохімія, важкі метали, мікроміцети.

Читати далі

Геохімічні аспекти нижньокрейдових континентальних відкладів північного схилу центральної частини Українського щита


Ковальчук М.С., Крошко Ю.В. Геохімічні аспекти нижньокрейдових континентальних відкладів північного схилу центральної частини Українського щита. Висвітлено результати геохімічних досліджень нижньокрейдових континентальних відкладів північного схилу центральної частини Українського щита. Встановлено особливості розподілу основних породоутворювальних компонентів та мікроелементів у породах. Акцент зроблено на геохімію золота – одного з основних корисних компонентів товщі. Встановлено, що золото активно мігрувало у гідрогенній формі та концентрувалося на геохімічних бар’єрах на стадіях седиментогенезу і діагенезу. Встановлено, що на концентрацію золота значний вплив мали мікроорганізми.

Ключові слова: геохімія, нижня крейда, континентальні відклади, Український щит, золото.

Читати далі

Геохімія міді на різних етапах формування червоноколірно-теригенної субформації (стебницька світа) Передкарпатського прогину


Компанець Г.С., Ковальчук М.С.Геохімія міді на різних етапах формування червоноколірно-теригенної субформації (стебницька світа) Передкарпатського прогину. Висвітлено результати досліджень геохімії міді на різних етапах формування червоноколірно-теригенної субформації (стебницька світа) Передкарпатського прогину. Визначено вміст міді в основних типах порід з урахуванням їхньої фаціальної приналежності та фізико-хімічних умов середовища їх утворення в нижній, середній та верхній товщах цієї субформації, які сформувалися на ранньому, середньому й пізньому етапах її розвитку. Це дало можливість установити закономірності розподілу та масштаб накопичення міді, відповідні вказаним етапам. Це дає змогу відтворити процеси розподілу та концентрації міді в цій осадовій формаційній одиниці в динаміці її формування і функціонування як цілісної геологічної системи, що, в свою чергу, дозволяє розглядати концентрацію міді у взаємозв’язку із геологічною будовою, тектонічним режимом Передкарпатського прогину та специфікою процесів літогенезу цієї субформації.

Ключові слова: геохімія, мідь, Передкарпатський прогин, червоноколірно-теригенна субформація, стебницька світа.

Читати далі

Геохімічні особливості водної міграції ртуті у північно-західній частині Донецької складчастої споруди


Безрук К.О., Суярко В.Г. Геохімічні особливості водної міграції ртуті у північно-західній частині Донецької складчастої споруди. Розглянуто геохімічні особливості ртутних сполук у підземних водах регіону, зумовлені хімічним складом підземних вод, величиною їхньої мінералізації, кислотно-лужним показником, температурним режимом, окиснювально-відновними характеристиками та іншими фізико-хімічними і геологічними параметрами середовища міграції. Різноманітність форм водної міграції ртуті забезпечує не лише її поширення у різних геохімічних типах підземних вод, а й важливе пошукове значення.

Ключові слова: ртуть, підземні води, геохімія, Донецька складчаста споруда, середовище міграції, ореол розсіювання, пошукове значення.

Читати далі

Питання технологічності при використанні соляних формацій для ізоляції шкідливих відходів


Читати далі