Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

-мінералогія-


Генезис і розподіл мінералів у геологічних комплексах України


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 110 с., 17 рис., 2 табл., 79 джерел.


Об’єкт дослідження – мінерали і мінералоїди у надрах України і на території держави.


Мета роботи – зробити повний облік мінеральних видів та їх різновидів, що трапляються в надрах України, уточнити їх поширення в геологічних комплексах, дати вичерпну характеристику фізичних і хімічних властивостей, зібрати дані щодо генезису і визначити практичну цінність знахідок мінералів.
 

Читати далі

Торієва мінералізація в докембрійських комплексах УЩ; мінералогія, геохімія


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 70 с., 36 рис., 42 табл., 20 джерел.


Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ).


Мета роботи – мінералогія, геохімія та час формування торієвої мінералізації в різноформаційних комплексах докембрію УЩ.


Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий метод по монациту), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Читати далі

Генезис уранових родовищ із центральної частини Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 137 с., 59 рис., 46 табл.,  134 джерел.


Объект досліджень – рудопрояви і родовища калій- і натрій-уранової формацій в докембрійських комплексах  центральної частини Українського щита (УЩ).


Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік  уранового зруденіння в докембрійських комплексах УЩ.

Читати далі

Дослідження радіаційно-стимульованих процесів в цирконі в зв’язку з вирішенням проблем геохронології та пошуком рідкісноземельних елементів


РЕФЕРАТ


Звіт по НДР: 74 стор., 31 рис., 16 табл.,  68 джерел


Об'єкти дослідження – пошкодження структури циркону, що виникає в результаті авторадіації, і розподіл в цирконі рідкісноземельних елементів.

Читати далі

Геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 358 с., 80 рис., 57 табл.,  20 джерел.


Об'єкт досліджень – рудопрояви рідкісноземельно-уран-торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ). 


Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію УЩ.


Методи досліджень – рудномінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні, масспектрометричні та геохімічні.

Читати далі

Розробка мінералого-геохімічних критеріїв локалізації молібден-вольфрамового зруденіння в докембрійських комплексах Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 42 с., 1 рис.,  29 джерел.


Об'єкт досліджень – рудопрояви молібденової і вольфрамової мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита.


Мета роботи – розробка мінералого-геохімічних  критеріїв локалізації молібден-вольфрамової мінералізації в породах Українського щита.

Читати далі

РОДОВИЩЕ БАЛКА КОРАБЕЛЬНА (МІНЕРАЛОГІЯ, ГЕОХРОНОЛОГІЯ) В ПОБУЗЬКОМУ УРАНОВОРУДНОМУ РАЙОНІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА


Рідкісноземельне зруденіння родовища Балка Корабельна сформовано в результаті процесів магнезіально-залізисто-калієвого метасоматозу по пегматитах і вмісних плагіогранітах. З калієвим метасоматозом пов’язано формування уранового зруденіння кремній-калієвої формації. На уранових родовищах цієї формації (Південне, Калинівське, Лозуватське і ряд інших рудопроявів) метасоматичні зміни відбувалися у декілька стадій — мікро - клінізації, біотитизації та окварцювання. Останньою завершується етап постпегматитового гідротермального мінералоутворення, коли відкладалися сульфіди й уранові мінерали. Особливість даного родовища полягає в тому, що первинний метасоматичний процес мікроклінізації завершується магнезіально-залізисто-калієвим метасоматозом, головним мінералом якого є біотит. Продуктивна фаза мінералоутворення характеризується відкладанням у зонах тріщинуватості і катаклазу мінерального комплексу, що складається з біотиту, рідкісноземельних мінералів, апатиту, циркону, магнетиту і титаномагнетиту. В цю фазу разом з калієм привносилися магній, залізо, фосфор, рідкісноземельні елементи, торій і уран. У ділянках найбільш інтенсивного метасоматозу формуються слюдити з рясним вкрапленням рідкісноземельних мінералів. Завершується процес рудоутворення кристалізацією незначної кількості уранових мінералів. Ознак найбільш пізнього гідротермального мінералоутворення (окварцювання), широко проявлених на відомих уранових родовищах кремній-калієвої формації, на даному родовищі не виявлено. За результатами уран-свинцевого ізотопного датування цирконів і монацитів із метасоматиту (проба БК-2) правого берега р. Вел. Корабельна та монацитів гранітів (проба БК-1) з лівого берега, виявлено їх синхронне формування, що може бути непрямим свідченням генетичного зв’язку між процесами формування гранітоїдів кіровоградського комплексу та ітрій-рідкісноземельно-торієвої мінералізації родовища Балка Корабельна.

Читати далі

Тектоно-металлогеническая корреляция Украинского и Балтийского щитов в раннем докембрии


Турченко С.І. Тектоно-металогенічна кореляція Українського і Балтійського щитів у ранньому докембрії.
Унікальна особливість Українського щита (УЩ) – його вища, ніж у Балтійського щита (БЩ) залізорудність, яскраво
проявлена у Криворізько-Кременчуцькій провінції. Окрім того, тут зконцентровані родовища урану, золота  і гра  -
фіту, лужно-ультраосновні та карбонатитові інтрузії з апатитовою та рідкіснометалево-рідкісноземельною міне  ра  -
лізацією. На БЩ подібне зруденіння в аналогічних інтрузивних комлексах відомо у Кольсько-Норвезькій провінції,
але пов’язано  воно  зі  значно молодшою  (девонською)  активізацією. Розглянуто особливості ранньо  до  кем  брій  -
ської геології, сучасні ізотопно-геохронологічні відомості, металогенія архей-ранньопротерозойських речовинних
комплексів обох щитів. Здійснено порівняльний аналіз їхнього корового розвитку і металогенії, з якого зрозуміло,
що формування архейських комплексів на УЩ розпочалось на 600 млн лет раніше, ніж на БЩ, але характери  зува  -
лось утворенням аналогічних грануліт-гнейсових асоціацій з залізоудним зруденінням. Мезо- та неоархейський
тектонічний розвиток був визначений формуванням зеленокам’яних поясів  із золото-залізорудним зруденінням
на УЩ і таким самим, але менш яскраво проявленим – на БЩ. Співставлення Українського та Балтійського сег  мен  -
тів фундаменту Східно-Європейської платформи за ізотопно-геохронологічними даними засвідчило їх автономне
формування та, здогадно, вихідне розміщення у межах різних літосферних плит . На УЩ три провінції з коровим
розвитком  у палеопротерозої можна порівнювати  з палеопротерозойським  коровим розвитком Свекофенської
провінції  БЩ,  але  відмінності  у металогенічних  характеристиках  істотні.  Відмінна  риса  палеопротерозоя  БЩ  –
наявність офіолітових комплексів, де мафіт-ультрамафітові інтрузії містять Ni-Co-Zn та Fe-Ti зруденіння.

Читати далі

Закономірності зміни мінерального складу магнетитових кварцитів Криворізького басейну в зв’язку з рибекітизацією ..


Викладенo результати мінералогічного вивчення різною мірою рибекітизованих бідних магнетитових руд (магнетитових кварцитів) Криворізького басейну. Руди, перетворені  внаслідок натрієвого метасоматозу,  складають більше  половини  загальної  маси  продуктивних  товщ  Первомайського,  Ганнівського,  Петрівського,  Артемівського родовищ, представлені  також у продуктивних  товщах  Інгулецького, Валявкинського  та  інших родовищ Кривбасу. Найпоширеніший різновид натрієвих метасоматитів — рибекітові, кількість яких становить близько 90 % від  загального вмісту натрієвих метасоматитів у складі продуктивних  товщ. З наростанням  інтенсивності рибекітизації закономірно змінювався вміст хімічних компонентів у складі магнетитових руд. Результати петрохімічних досліджень рибекітових метасоматитів Первомайського родовища показали, що від первинних магнетитових кварцитів через проміжні  зони  (рибекітвмісні магнетитові кварцити та рибекіт-магнетитові кварцити) до магнетит-рибекітових метасоматитів  (рибекітитів)  поступово  зростає  вміст Na2О  (в  середньому  від  0,11  до 2,34 мас. %), Feзаг (від 39,11 до 40,24), Feсил (від 0,58 до 12,08), Feсульф (від 0,12 до 0,18) і зменшується вміст SiО2 (від 39,65 до 37,23), Feмагн (від 34,85 до 27,65), Feгем (від 3,34 до 0,24), Feкарб (від 0,22 до 0,09 мас. %). Рибекітизація магнетитових  кварцитів  супроводжувалась  значними  змінами  їх мінерального  складу:  кількість магнетиту внаслідок  часткового  заміщення  рибекітом  зменшилась  майже  на  10  мас. %. Ще  значнішим  було  зниження вмісту кварцу — від 43,33 до 3,16 мас. %. Відбулось також практично повне заміщення рибекітом гематиту. Кумінгтоніт зазнав псевдоморфізації магнезіорибекітом. З рибекітизацією було пов’язане утворення низки другорядних натрій- і калійвмісних мінералів: егірину, а також тетраферибіотиту, селадоніту, які, зазвичай, виповнюють січні прожилки в рибекітових метасоматитах. Результати мінералогічного дослідження рибекітових метасоматитів є основою вдосконалення методів геологічного, мінералогічного, технологічного картування родовищ, корегування мінералого-технологічних  класифікацій  руд,  оптимізації методів  усереднення  руд  перед  подачею на збагачувальні фабрики, прогнозування якісних показників магнетитового концентрату.

Читати далі

Натан Ілліч Гінзбург (1917—1984) — засновник сучасної прикладної мінералогії (до 100­річчя від дня народження)


Н.І. Гінзбург був лідером у галузі мінералогії й геохімії родовищ рідкісних металів, розширив та поглибив учення про пегматити. Вчений створив потужну школу прикладної мінералогії, в якій найбільше розвивав три її розділи — пошукову мінералогію, технологічну мінералогію, вчення про нові види мінеральної сировини.

Читати далі

Атомистическое компьютерное моделирование свойств смеше-ния твердых растворов циркон ZrSiO4 — монацит LaPO4 и циркон ZrSiO4 — ксенотим YPO4


Термодинамічні властивості змішування твердих розчинів циркон ZrSiO4 — монацит LaPO4 і циркон ZrSiO4 — ксенотим YPO4 досліджено в рамках напівкласичного підходу з використанням міжатомних потенціалів. Розрахунки виконано за припущення композиційної невпорядкованості твердих розчинів. У результаті проведених розрахунків визначено ентальпію та ентропію змішування твердих розчинів за різних концентрацій. Побудовані залежності енергії Гіббса від концентрації за значень температури 800—1800 K та діаграма розпаду твердого розчину (крива сольвуса) для систем циркон—ксенотим і циркон—монацит. Встановлено, що початок розчинності в системі циркон—ксенотим відповідає температурі 800 K. За температури 1000, 1200 та 1800 K межа області розчинності складає 5, 7 і 12 % ксенотиму в цирконі та 7, 10 і 17 % циркону в ксенотимі. За отриманими даними, початок розчинності в системі циркон—монацит відповідає температурі 1200 K. Межа області розчинності монациту в цирконі складає усього 1 % за температури 1800 K. Отримані результати добре узгоджуються з експериментальними даними.

Читати далі

Пам’яті Олексія Миколайовича ПЛАТОНОВА


Пам’яті Олексія Миколайовича ПЛАТОНОВА

Читати далі

Золото-платинометалльное оруденение в железистых кварцитах и сланцах кма — единая рудообразующая система


Наведено нові дані щодо структурно-речовинних комплексів палеопротерозою, що вміщують благородні метали, та їх парагенезисів у двох просторово роз’єднаних і різних за складом вмісних залізистих кварцитів і чорних сланців рудних районів Курської магнітної аномалії. Встановлено багатостадійний характер формування благороднометалевого зруденіння, визначено однотипний склад мінеральних фаз у залізистих кварцитах, сланцях і метасоматитах, що свідчить про приналежність їх до одної рудоутворювальної системи, яка тривалий час розвивалася. Наведено узагальнену модель формування благороднометалевої рудоутворювальної системи в умовах різних за генетичною приналежністю джерел речовини.

Читати далі

Упорядкування номенклатури мінеральних видів у зв’язку з підготовкою "Мінералогічної енциклопедії України"


Порівняно з серединою минулого сторіччя регіонально-мінералогічні дослідження в Україні зазнали відчутного спаду. За цей час число відкритих у світі мінералів зросло вдвічі і попри всі прогнози продовжує зростати. Головні причини прогресивного росту кількості видів полягають в удосконаленні аналітичного устаткування, яке дає можливість  вивчати мінерали  все меншого  і меншого розміру,  визначати  вміст окремих REE,  виділяти  види  в залежності  від  заміщення  іншими  атомами  другорядних  структурних позицій  у мінералі. Попри  всі негаразди число відомих в Україні мінералів також невпинно  зростає  і на нинішній час сягає близько 1000. Ще 15 років тому стала очевидною необхідність створення "Мінералогічної енциклопедії України" (МЕУ), але далі Слóвника термінів справа не просунулась. Проблема ще у тому, що не всі мінерали, описані у вітчизняній літературі, затверджені спеціальними комісіями при Міжнародній мінералогічній асоціації як окремі види. Одні виявилися сумішшю видів, інші — морфологічними або хімічними відмінами видів, треті з різних причин були перейменовані. У статті звернено увагу на принципові зміни, що відбулись останнім часом в номенклатурі  і термінології амфіболів, турмалінів, апатитів тощо  і на випадки, коли внаслідок упорядкування номенклатури  і термінології деякі терміни замінено на протилежні за змістом. Так сталося з тарамітом — залізистим амфіболом, відкритим в Україні  і  перейменованим  нещодавно  в  феро-тараміт,  при  цьому  назва  "тараміт"  присвоєна  його  магнієвому аналогу,  відкритому  в Норвегії. Очевидно, що підготовці МЕУ повинно передувати перевизначення  відомих  в Україні мінералів відповідно до змін у номенклатурі їхніх груп.

Читати далі

Гайворонський рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування


Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за  ізотопним співвідношенням 207Pb/206Pb в монацитах, становить 2035,4 ± 3,8 млн рр., що дозволяє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію  і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th  і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти. Вперше для докембрію Українського щита (УЩ) встановлена епігенетична урановорудна мінералізація в зонах тріщинуватості апліто-пегматоїдних гранітоїдів, яка по тектонічних розломах розповсюджується глибше 330 м. Цей факт свідчить, що процеси гіпергенних змін порід відбуваються не тільки на поверхні кристалічного фундаменту, але і на значній глибині в зонах тектонічних порушень. Уран відкладається у вигляді низькотемпературних оксидів  і гідроксидів по тріщинках, в яких поширені гідрослюдисто-карбонатні агрегати, оксиди заліза та марганцю. Окрім того, тут виявлений раніше не відомий у докембрії УЩ дуже рідкісний мінерал — коронадит. У складі уранової мінералізації вперше для УЩ встановлений мінерал скупіт, який виникає за рахунок руйнування настурану й уранової черні. Скупіт є характерним мінераломіндикатором для пошуків уранових родовищ інфільтраційного типу.

Читати далі

Мінералогія: сьогодення і майбуття (VІІІ читання імені академіка Євгена Лазаренка)


Мінералогія:  сьогодення  і  майбуття  (VІІІ  читання  імені  академіка Євгена Лазаренка)

Читати далі

Новий сучасний підручник з мінералогії


Видавництвом Київського національного університету імені Тараса Шевченка опубліковано новий сучасний україномовний підручник "Мінералогія" у двох частинах (автори — В.І. Павлишин, С.О. Довгий). Першу частину відкриває вступ до мінералогії, у ній же викладено засади кристалохімії, морфології, мікро- та наномінералогії. Друга частина присвячена властивостям та генезису мінералів і прикладній мінералогії, а також містить діагностичні таблиці мінералів. Потреба в сучасному підручнику з мінералогії в Україні давно назріла, його поява є дуже своєчасною. Епіграфом до обох частин рецензованого підручника є важливі визначення: "Мінералогічна наука — це дуже вагома в сучасному суспільстві сфера людської діяльності, в якій напрацьовуються, систематизуються і скеровуються у практичне русло знання про мінерали. Найважливіше завдання сучасної мінералогії — сприяти розширенню мінерально-сировинної бази, створенню нових видів мінеральної сировини та її раціонального використання".

Читати далі

Речовинні науки про Землю в Національній академії наук України (до 95-річчя НАН України)


У статті викладено основні наукові напрями речовинних наук про Землю в Національній академії наук України (мінералогічний, петролого-літологічний, ізотопно-геохронологічний, рудологічний, геохімічний), проблеми та шляхи їх розвитку в Україні.

Читати далі

Особливості мінералогії та походження вуглистого ксеноліту AL1 у хондриті Allende (CV 3)


Наведено результати структурно-мінералогічних та хімічних досліджень тонкозернистого силікатного ксеноліту AL1 у хондриті Allende (CV3). За валовим хімічним складом і співвідношенням SiO2/MgO ксеноліт належить до вуглистих хондритів. Основною мінералого-хімічною особливістю ксеноліту порівняно з хондритом в цілому, його матрицею та темними літичними включеннями є збіднення на високотемпературні мінерали, метал і сульфіди, а, відповідно, Ca, Ti, Al, S i Ni у валовому хімічному складі. Допускається належність ксеноліту до проторечовини хондр і матриці метеорита. Наявність високопористих тонкозернистих ксенолітів у хондритах є ще одним доказом існування в поясі астероїдів крихких об’єктів, фізичні властивості яких не дозволяють їм самостійно проникнути через атмосферу і досягти поверхні Землі у вигляді метеоритів.

Читати далі

Сьомі наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка "Розвиток ідей Є.К. Лазаренка в сучасній мінералогії " (до 100-річчя від дня народження)


Сьомі наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка "Розвиток ідей Є.К. Лазаренка в сучасній мінералогії " (до 100-річчя від дня народження)

Читати далі

Наукова спадщина Вернадського в епістолярному жанрі. 2. В.І. Вернадський про мінералогію і кристалографію, мінерали, кристали та елементний склад мінералів, воду і гази, геохімію ізотопів, симетрію і дисиметрію, синтез мінералів


Окрім наукових праць, опублікованих за життя геніального вченого і пізніше, В. Вернадський залишив у спадок нащадкам щоденники, бібліографічні записи, офіційні та приватні листи, в яких він торкається різних наукових проблем. У цій статті наведено деякі цитати, що стосуються окремих питань геології та геохімії, мінералогії та кристалографії, організації науки тощо, з листів вченого до дружини Наталії Єгорівни, а також відомих геологів — В.В. Докучаєва, Б.Л. Лічкова, О.Є. Ферсмана, Д.П. Григор’єва та ін.

Читати далі

Українська мінералогія у ХXI ст.: від теорії до практики


Статтю присвячено розвитку української мінералогії у ХХI ст. Стисло розглянуто основні досягнення вчених України в різних областях цієї важливої дисципліни, внесок українських вчених у поступ світової мінералогічної науки. В умовах нинішньої кризи запропоновано приділити першочергову увагу розвиткові прикладної мінералогії як чинника, що стимулює розвиток усіх напрямів мінералогії та нарощування мінерально-сировинної бази.

Читати далі

Минерагения во времени и в пространстве (отзыв на трехтомник “Историческая минерагения”)


Читати далі