Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

-уран-


Ізоморфні та неізоморфні домішки і радіаційно-стимульовані процеси в нанорозмірних фрагментах мінеральних структур в зв’язку з вирішенням екологічних та мінералогічних проблем, пов’язаних з корисними копалинами


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 1 книга, 86 сторінок, 31 ілюстрацій, 10 таблиць, 32 посилань.


Об’єкти дослідження – лужні польові шпати і плагіоклази (60 зразків) Клинцівського рудовиявлення золота внутрішньоблокової Кіровоградської зони розломів, польові шпати і кварц золотоносних родовищ України і інших регіонів, ураноносні альбіти (30 зразків) Ватутинського родовища УЩ.
 

Читати далі

Торієва мінералізація в докембрійських комплексах УЩ; мінералогія, геохімія


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 70 с., 36 рис., 42 табл., 20 джерел.


Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ).


Мета роботи – мінералогія, геохімія та час формування торієвої мінералізації в різноформаційних комплексах докембрію УЩ.


Методи досліджень – геохронологічні (уран-свинцевий метод по монациту), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

Читати далі

Критерії локалізації уран-рідкісноземельно-торієвої мінералізації центральної і західної частин Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 86 с., 44 рис., 61 табл., 19 джерел.


Об’єкт досліджень – рудопрояви і родовища калій-уранової формацій в докембрійських комплексах центральної і західної частини Українського щита (УЩ).


Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку уран-рідкісноземельно-торієвих родовищ в докембрійських комплексах центральної та західної частини УЩ.
 

Читати далі

Генезис уранових родовищ із центральної частини Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 137 с., 59 рис., 46 табл.,  134 джерел.


Объект досліджень – рудопрояви і родовища калій- і натрій-уранової формацій в докембрійських комплексах  центральної частини Українського щита (УЩ).


Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік  уранового зруденіння в докембрійських комплексах УЩ.

Читати далі

Петрологія, тектоногенез і датування палеопротерозойського гранітного магматизму та лужного метасоматозу Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 226 с.,  111 рис.,  40 табл., 175 джерел.


Об'єкт дослідження – палеопротерозойські гранітоїди та метасоматити Українського щита (УЩ).


Мета роботи – вирішення проблем петрохімії й механізму гранітизації палеопротерозойських комплексів, а також віку, природи та палеотектонічного режиму палеопротерозойського лужного метасоматозу й уранового зруденіння УЩ.

Читати далі

Геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 358 с., 80 рис., 57 табл.,  20 джерел.


Об'єкт досліджень – рудопрояви рідкісноземельно-уран-торієвої мінералізації в докембрійських комплексах Українського щита (УЩ). 


Мета роботи – геохімія, мінералогія та вік торій-уранового зруденіння докембрію УЩ.


Методи досліджень – рудномінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні, масспектрометричні та геохімічні.

Читати далі

Геохронологія та геохімія асоціацій метаморфічних порід аульської та західноприазовської серій східної частини Українського щита


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР 104 с., 46 рис., 22 табл., 119 джерел.


Об’єкт дослідження – гнейси, основні кристалосланці та амфіболіти західноприазовської і аульської серій Приазовського та Середньопридніпровського мегаблоків.


Мета роботи – вікове розчленування та визначення геохімічних особливостей і генезису високометаморфізованих порід західноприазовської та аульської серій східної частини Українського щита.

Читати далі

Мінералого-геохімічні закономірності локалізації уранового зруденіння в Інгульському мегаблоці (Український щит)


РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 69 с., 29 рис., 19 табл., 22 - джерела.


Об’єкт дослідження – кристалічні породи родовищ уран-калієвої та уран-натрієвої формацій докембрійських комплексів Інгульського мегаблоку УЩ.


Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку уранових родовищ – калій-уранової (K-U) та натрій-уранової (Na-U) формацій в докембрійських комплексах Інгульського мегаблоку Українського щита (УЩ).

Читати далі

Рудоносні метасоматити центральної та західної частини Українського щита (мінералогія, геохімія та час утворення)


РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 456 с., 145 рис., 105 табл., 521 джерел.

Объект досліджень – рудоносні метасоматити в докембрійських комплексах західної та центральної частин Українського щита (УЩ).

Мета роботи – розробити мінералого-геохімічні та вікові критерії пошуку золотоносних, ураноносних та молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів в докембрійських комплексах західної та центральної частин УЩ.

Методи дослідженьгеохронологічні (уран-свинцевий і рубідій-стронцієвий методи), геохімічні, мінералогічні, петрографічні, мікрорентгеноспенктральні, електронномікроскопічні та польові спостереження.

В метасоматитах західної частини УЩ виявлено чотири мінералого-геохімічні типи золоторудної мінералізації: золото-арсеновий, золото-кварцовий, золото-сульфідний і золото-кварц-срібний. Кожен тип золоторудної мінералізації характеризується наступними мінералами-індикаторами: для золото-арсенового - льолінгіт і арсенопірит, для золото-кварцового – кварц і Со-пірит, для золото-сульфідного – пірит, халькопірит і сфалерит, для золото-кварц-срібного – кварц, телуриди, сульфоселеніди та сульфіди.

Наведені нові результати мінералого-петрологічного та ізотопно-геохімічного, вивчення рудопроявів та родовищ калій- і натрій-уранової формацій УЩ.

Показано, що первинним джерелом рідкоземельно-уран-торієвої мінералізації були первинні органогенно-осадові протерозойські та архейські породи, що були збагачені ураном, торієм, рідкісними землями, молібденом та вісмутом. З’ясовано мінеральний склад головних гіпогенних та гіпергенних мінералів урану (уранініт, настуран, кофініт, торит, торіаніт, скупіт) та торію: монацит, рабдофаніт, торит, торогуміт, циркон).

Визначено фізико-хімічні умови формування ураноносних метасоматитів та показаний комплексний характер зруденіння натрій уранової формації (уран, ванадій, скандій та ін.) Визначено час формування уранінітів Ватутінського родовища (1724-1752 млн р.), який близький до віку формування рапаківі-анортозитів Корсунь-Новомиргородського плутону.

Виконаний системний аналіз геолого-структурної позиції та речовинного складу проявів, рудопроявів та родовищ молібдену і вольфраму в УЩ Виділені наступні генетичні типи рудоносних метасоматитів: вольфраміт-каситерит-грейзеновий, шеєліт-скарновий, молібденіт-грейзеновий, рідкісноземельно-молібден-уран-торієвий, молібденіт-лужний та молібденіт-пегматитовий.

Визначений вік рудоносних апліт-пегматоїдних гранітів, та пов’язаних з ними золотоносних, рідкісноземельно-уран-торієвих, молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів, який варіює в межах від 1970 до 2047 млн р .

Новизна - В результаті проведених досліджень виявлені наступні критерії локалізації золотоносних, ураноносних та молібдено- і вольфрамоносних метасоматитів в західній та центральній частинах УЩ: геолого-структурний, магматичний, метасоматичний, мінералогічний, та ізотопно-геохімічний.

Галузь застосування - Результати НДР використані виробничими організаціями КП «Кіровгеологія» при проведенні геолого-пошукових робіт на літій в різних мегаблоках УЩ.

 

 

 

Читати далі

МОНАЦИТИ У ТОРІЙ-УРАНОНОСНИХ АЛЬБІТИТАХ НОВООЛЕКСІЇВСЬКОГО РУДОПРОЯВУ (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)


Монацити у торій-ураноносних альбітитах Новоолексіївського рудопрояву (Український щит)

Михальченко І.І., Андреєв О.В.

За результатами виконаної роботи встановлено, що до мінерального складу торій-ураноносних апогранітних альбітитів Новоолексіївського рудопрояву входять кристали як реліктових магматичних монацитів вихідного гра ніту, які зазнали гідротермально-метасоматичних перетворень, так і монацитів пневматолітово-гідротермального походження. Хімічний склад пневматолітово-гідротермальних монацитів у «рудних» альбітитах відрізняється більшими значеннями вимірів C(La2O3) і C(Ce2O3) і значно меншими C(Pr2O3), C(Nd2О3), C(ThO2), ніж у магматичних монацитах вихідного граніту і найменш змінених магматичних монацитах альбітитів. Монацити були нестійкими мінералами під час пневматолітово-гідротермально-метасоматичних перетворень. Головними чинниками розкладання магматичного монациту і, відповідно, відділення від нього, зокрема, Th у ході утворення апогранітних альбітитів Новоолексіївського рудопрояву могли бути: недонасиченість породотвірного флюїду P (PO43–(?)), насиченість Са і швидкість інфільтрації флюїду. Виявлення пневматолітово-гідротермального монациту з аномальними C(La2O3) і співвідношенням C(La2O3)/C(Ce2O3) у «рудних» альбітитах з ознаками збільшення / зменшення ма сових часток рідкісноземельних елементів у перетворених реліктових монацитах свідчить про їхне вилуговування, міграцію, часткове фракціювання і роздільне осадження. На мінеральному рівні організації геологічної речовини підтверджений попередній висновок про відділення геохімічної історії Th від історії La і Ce під час утворення торій-урановорудних альбітитів Новоолексіївського рудопрояву. Утворення підвищених концентрацій Th з U, які разом входять до складу гідротермально-метасоматичних мінералів-концентраторів цих хімічних елементів в альбітитах свідчить про міграцію U зіступенем окиснення U4+.

Ключові слова: монацит, уран, торій, альбітит, Новоолексіївський рудопрояв

Читати далі

Типы рудных полей Центральноукраинского урановорудного района и их сравнительная характеристика [Типи рудних полів Центральноукраїнського урановорудного району та їх порівняльна характеристика]


Типи рудних полів Центральноукраїнського урановорудного району та їх порівняльна характеристика

Іванов Б.Н., Степанюк Л.М., Донский М.О., Сьомка В.О., Бондаренко С.М., Шевела А.Ю.

Центральноукраїнський урановорудний район охоплює Ватутинське, Новоконстантинівське, Партизанське і Апрельське рудні поля. Геологічні особливості кожного з них дають змогу розділити всю цю сукупність на  Ватутінсько-Новокнстантинівський і Партизансько-Апрельський типи. Для першого з названих типів характерні хлорит-епідотові і рибекіт-егіринові альбітити, що утворюють строкатоподібні поклади. Останні частіше за все розвивалися вздовж лінійних розломів. Рудні тіла приурочені до альбітитів, які успадковують напрям лінійних структур, мали просту, сплощену і лінзоподібну форму. Подібний склад альбітитів і тип рудного контролю властиві Ватутинському, Докучаєвському та верхньому рудному поверху Новоконстантинівського родовища. На глибоких горизонтах останнього виявлений нижній рудний поверх, пов’язаний зі стовбоподібним тілом (покладом) альбітитів егірин-карбонат-біотитового складу. Рудний контроль у цьому випадку здійснювався не лінійними швами милонітів і катаклазитів, а зонами дорудного об’ємного катаклазу. Рудні тіла, пов’язані з ними, вирізнялися неправильною складною формою. Близькими структурними особливостями і складом альбітитів характеризуються рудні поля Партизансько-Апрельського типу, що дає змогу побачити аналогію між ними і нижнім рудним поверхом Новоконстантинівського родовища.

Ключові слова: Центральноукраїнський урановорудний район, уран, лужний натрієвий метасоматоз, альбітит, рудні тіла, андрадит.

Читати далі

ЗОНЫ ДЕФИЦИТА (ВЫНОСА) УРАНА И ИХ ВОЗМОЖНАЯ СВЯЗЬ С ПРОЦЕССОМ УРАНОВОГО РУДОГЕНЕЗА НА ПРИМЕРЕ НОВОКОНСТАНТИНОВСКОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ ФОРМАЦИИ ЩЕЛОЧНЫХ НАТРИЕВЫХ МЕТАСОМАТИТОВ (КИРОВОГРАДСКИЙ УРАНОВОРУДНЫЙ РАЙОН)


Резюме

Зони дефіциту (виносу) урану та їх можливий зв’язок із процесом уранового рудогенеза на прикладі Новокостянтинівського родовища формації лужних натрієвих метасоматитів (Кіровоградський урановорудний район).

Іванов Б. Н., Степанюк Л.М., Донський М.О., Сьомка В.О., Бондаренко С.М.

Вивчені новоукраїнські гранітоїди Новокостянтинівського родовища формації лужних натрієвих метасоматитів: визначений вміст U, Th, лугів (K2O і Na2O), Pb (загальний вміст і ізотопний склад), для частини проб виконана f-радіографія. За геологічним положенням гранітоїдів, що залягають серед лужних метасоматитів, виділено три групи, які мають свою геохімічну специфіку . Гранітоїди першої групи розташовані серед лужних метасоматитів і контактують з тілами “сієнітів” і альбітитів, відрізняються підвищеним вмістом урана порівняно з гранітоїдами крис талічної основи. Друга група приурочуена до висячого боку родовища и знаходиться за межами ореолів лужних порід. Вона відрізняється суттєвою геохімічною неоднорідністю; незначно, в порівнянні з гранітоїдами кри ста лічної основи та першої групи, збіднена на уран. Третя група також знаходиться поза межами ореолів лужних натрієвих метасоматитів і приурочена до глибоких горизонтів Новокостянтинівського родовища. З породами цього типу пов’язаний дефіцит урану . Винос його відбувається за рахунок легкорухливих, міграційноздатних форм. Існування зон дефіциту (виносу) урану на Новокостянтинівському родовищі дозволяє зі всієї сукупності гіпотез щодо генетичної природи урановорудних об’єктів виділити основну – гіпотезу ближньої або дальньої (глибинної) мобілізації.

Ключові слова: Новокостянтинівське родовище, лужні натрієві  метасоматити, уран, геохімія, рудогенез.

Читати далі

Уран і торій у Русько-Полянських рідкіснометалевих гранітах (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит)


РЕЗЮМЕ

Михальченко І.І., Заяць О.В., Андреєв О.В. Уран і торій у Русько-Полянських рідкіснометалевих гранітах (Корсунь-Новомиргородський плутон, Український щит)

У  результаті  проведеного  дослідження  хімічного  складу  проб  із  кернів  свердловини,  якою  були  перетнуті рідкіснометалеві  граніти  Русько-Полянського  масиву  Корсунь-Новомиргородського  плутону  Інгульського мегаблоку Українського щита, встановлено, що рідкіснометалеві граніти геохімічно спеціалізовані на уран і торій.

Читати далі

Геохімічні особливості кристалічних порід центральної частини Кочерівської западини (Український щит)


Визначені геохімічні особливості та характер розподілу елементів у породах центральної частини Кочерівської западини УЩ. Встановлено, що для кристалічних порід цієї структури характерні два типи геохімічних асоціацій. Ці асоціації притаманні двом окремим формаціям порід: перший – Th, U, Bi, Mo, Pb – урановим родовищам калій-уранової формації, другий – Cr, Ni, Co, Cu, Zn, V, Sc – метабазитам. U-Mo-Bi-Th-TR мінералізація є характерною для суттєво мікроклінових пегматитів, аплітів і кварц-біотит-мікроклінових метасоматитів і за геохімічною мінералізацією належить до калій-уранового генетичного типу. Безіменний U-Mo-Bi-Th-TR рудопрояв за геологоструктурними умовами локалізації та мінеральним складом подібний до Калинівського, Лозуватського та Южного U-Mo-Th-TR родовищ Побузького урановорудного району. Ці родовища належать до класу ультраметаморфогенних (постгранітизаційних) з калій-урановою рудною формацією, що сформувалась у кристалічних породах докембрійських щитів у палеопротерозої (2000–2100 млн років). Ендогенні прояви U-Mo-Bi-Th-TR мінералізації в кристалічному фундаменті Кочерівської зони представлені різними генетичними типами, які рідко трапляються самостійно, але суміщуючись разом (у випадку Безіменного рудопрояву) утворють комплексний полігенний об’єкт. Ультраметаморфогенний генетичний тип цих проявів генетично пов’язаний із геохімічною спеціалізацією гранітів бистріївських, які вірогідно утворились за рахунок гранітизації метапелітів, і тому поширений як в самих гранітах, так і в супровідних аплітах, пегматитах і кварц-біотит-мікроклінових метасоматитах.

Читати далі

Геохімія ніобію, торію і урану в альбітитах Новоолексіївського рудопрояву, Український щит


У результаті проведеного дослідження хімічного складу проб із кернів свердловини, якою були перетнуті торій-ураноносні альбітити Новоолексіївського рудопрояву Партизанського рудного поля Центральноукраїнського урановорудного району (Український щит), з’ясовано, що зі збільшенням масових часток як урану, так і торію, збільшується масова частка ніобію. Статистичний зв’язок ніобію й урану в альбітитах класифікований як високий (оцінка коефіцієнта рангової кореляції Спірмена » 0,73), ніобію й торію – як помітний (оцінка коефіцієнта рангової кореляції Спірмена » 0,68). За отриманими даними з’являються підстави визначити ніобій як елемент-супутник торій-уранового зруднення Новоолексіївського рудопрояву.

Читати далі

УРАНОНОСНІ НАТРІЄВІ МЕТАСОМАТИТИ ВАТУТИНСЬКОГО РОДОВИЩА (СТРУКТУРНА ПОЗИЦІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЛОКАЛІЗАЦІЇ БАГАТИХ РУД)


Розглянуто структурну позицію тіл ураноносних лужних натрієвих метасоматитів Ватутинського родовища урану, а також особливості локалізації багатих руд глибоких горизонтів.

Читати далі

Геолого-структурные особенности проявления уранового оруденения и эксплозивных процессов в Западно-Ингулецкой минерагенической зоне Украинского щита


Калашник Г.А. Геолого-структурні особливості прояву уранового зруденіння та експлозивних процесів у
Західно-Інгулецькій мінерагенічній зоні Українського щита. 
Досліджено просторовий, часовий  і геохімічний
зв’язок між формуванням урановорудних об’єктів і експлозивними проявами у Західно-Інгулецькій мінерагенічній
зоні. Розглянуто особливості площадного розподілу  урану  та міді в різновікових породах регіону й особливості
прояву лужного метасоматозу. Досліджено зв’язок уранового рудоутворення різних генетичних типів з основними
етапами  тектоно-магматичної  активізації  УЩ.  Виконано  аналіз  регіональних  і  локальних  структурних
особливостей розподілу рудних об’єктів  і мінералізації широкого спектру в межах глибинної Західно-Інгулецької
розломної  зони. Викладені матеріали  дозволили  з  нових  позицій  оцінити можливості  розширення мінерально-
сировинної  бази  урану  та  інших  корисних  копалин  в Західно-Інгулецькій мінерагенічній  зоні, що може  сприяти
підвищенню ефективності та цілеспрямованості ведення прогнозно-пошукових та пошукових робіт .

Читати далі

Особливості U-Pb ізотопних систем цирконів і монацитів асоціації граніт — "ксеноліт": петрологічні та геологічні наслідки


За результатами уран-свинцевого ізотопного датування цирконів із ендербітогнейсів, у тому числі палеопротерозойських гранітних анатектичних виплавок та тіл мафітових гранулітів, поширених північніше с. Завалля, було виявлено менший (близько 30 млн рр.) Вік цирконів мафітів, порівняно з віком цирконів із гранітів. Аналогічна ситуація спостерігається в породній асоціації верхнього Побужжя. Для пояснення цього явища було запропоновано дві концепції. Відповідно до першої, циркони в мафітах і гранітоїдах кристалізувалися одночасно, а більш давній ізотопний вік цирконів обумовлений давнім радіогенним свинцем, який в тій чи іншій формі може знаходитись  в цирконах, наприклад  у реліктових цирконах  ядер,  або  аномальним  ізотопним  складом  звичайного свинцю. Відповідно до другої концепції, циркони в мафітах кристалізувалися під впливом флюїдів, які б виділилися з магматичного осередку на завершальній стадії кристалізації гранітного розплаву, тобто пізніше за циркони гранітоїдів. Для вирішення цієї проблеми ми дослідили уран-свинцеві  ізотопні системи монацитів гранітоїдів  і ксенолітів у них. Монацити зазвичай відсутні в породах субстрату, тому вік, отриманий для монацитів, найкращим чином відповідає часу їх кристалізації. Окрім того концентрація урану у монацитах в рази вища, ніж у цирконах, тому вплив давнього радіогенного свинцю, якщо такий  і може бути захоплений монацитом, також буде набагато меншим, ніж  для цирконів. У Жежелівському  кар’єрі  основним породним фоном  є  біотит-гранатові бердичівські "граніти", серед яких як ксеноліти трапляються гіперстен-біотитові, зрідка — двопіроксен-біотитові, кристалосланці та плагіогнейси біотитові, гіперстен-біотитові, зазвичай гранатвмісні, зрідка присутні амфіболіти. Вік монацитів із гіперстенового кристалосланцю 2023,1 ± 3,3 млн рр., із бердичівського "граніту" 2042,9 ± 3,2, а монациту лейкосоми 2040,9 ± 2,6 млн рр. Вік зовнішніх кайм у кристалах циркону бердичівських "гранітів" становить 2041,9 ± 6,3 млн рр., оболонок кристалів циркону лейкосоми — 2043,5 ± 5,8 млн рр. Це однозначно свідчить, що монацит у ксеноліті основного складу кристалізувався пізніше монациту бердичівських "гранітів" і лейкосоми. Подібний  результат ми  отримали щодо монацитів  із породної  асоціації,  розкритої новгородківським кар’єром, в якому поширені порфіроподібні граніти кіровоградського типу. В гранітах відмічаються численні ксеноліти, переважно представлені біотитовими плагіогнейсами. Порфіроподібні граніти і, досить часто, ксеноліти, перетнуті жилами середньо-крупнозернистих гранітів. За результатами U-Pb ізотопного датування, вік монациту порфіроподібних гранітів становить 2039,9 ± 3,3 млн рр., жильних гранітів — 2034,8 ± 1,2 та монацитів із ксеноліту біотитового плагіогнейсу — 2022,8 ± 4,3 млн рр. Таким чином, монацити в ксенолітах основного  і кислого складу кристалізувалися майже на 20 млн рр. Пізніше від кристалізації цього мінералу в гранітах, що вміщують ці ксеноліти. Кристалізація монациту в ксенолітах (як основного, так і кислого складу), вірогідно, відбувалась під впливом флюїдів, вивільнених на завершальному етапі кристалізації гранітного розплаву. Гранітна магма слабко впливала на породи, з якими вона контактувала, в усякому разі ні в ксенолітах основного складу, ні в кисліших породах (біотитовому плагіогнейсі) вона не спричинила кристалізації монациту.

Читати далі

Кореляція урану і торію в рудних альбітитах Партизанського родовища, Український щит


У результаті дослідження встановлено такі оцінки кореляції урану і торію рудного покладу Партизанського родовища: на найглибшому горизонті — висока, проміжному — слабка, найближчому до рівня сучасного ерозійного зрізу кристалічного фундаменту — помірна. Однією з ознак, за якою рудні альбітити Партизанського родовища розрізняються на різних гіпсометричних рівнях, є значення оцінки середньої геометричної масової частки торію в їх хімічному складі. Оцінка середньої геометричної масової частки торію рудних альбітитів найглибшого горизонту приблизно в чотири рази більша, ніж оцінка цього параметра рудних альбітитів найближчого до сучасного рівня ерозійного зрізу фундаменту. "Вертикальна" рудна зональність Партизанського родовища ідентифікована за наявністю на глибоких горизонтах торій-уранових руд, а у верхній частині родовища — уранових руд.

Читати далі

Хмільницький рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування (Український щит)


У десятки разів вищий від кларкового для кристалічних порід Українського щита (УЩ) вміст урану встановлений в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах та в апопегматитових кремній-калієвих метасоматитах Хмільницького рудопрояву. В графітвмісних гранат-біотитових гнейсах вміст урану перевищує кларк УЩ майже удвічі, що  характерно  також  для  Заваллівського  уранового  рудопрояву. Виділено  два  основні  типи  рудних  асоціацій. Перша — акцесорна мінералізація в апліт-пегматоїдних двопольовошпатових гранітах, представлена апатитом, цирконом, монацитом  і уранінітом-І. Друга — накладена  гідротермально-метасоматична мінералізація в зонах катаклазу пегматитів і аплітів, представлена рідкісноземельно-торій-урановою (циркон + монацит + уранініт + отеніт), оксидною (ільменіт + анатаз + рутил + гідрооксиди заліза) та сульфідною (піротин + пірит + халькопі-рит + галеніт + молібденіт). Установлено, що ранній акцесорний уранініт-І характеризується підвищеним вміс-том торію і трапляється в апліт-пегматоїдних гранітах. Більш пізній уранініт-ІІ з пониженим вмістом торію є ти-повим  мінералом  кремній-калієвих  метасоматитів.  TR-Th-U  мінералізація  Хмільницького  рудопрояву  за мінералого-гео хімічними особливостями належить до калій-уранового генетичного типу, значно поширеного в межах Дністровсько-Бузького й Інгульського мегаблоків УЩ та міжблокових шовних зон.

Читати далі

Гайворонський рудопрояв калій-уранової формації: мінералогія, геохімія, час формування


Час формування апліто-пегматоїдних гранітів Гайворонського рудопрояву, визначений за  ізотопним співвідношенням 207Pb/206Pb в монацитах, становить 2035,4 ± 3,8 млн рр., що дозволяє відносити їх до побузького комплексу. Геохімічні дослідження показують, що найбільший вміст торію  і урану мають апліто-пегматоїдні граніти. Підвищений вміст Th  і U зафіксовано в біотитових та гранат-біотитових гнейсах, за рахунок гранітизації яких, вірогідно, утворилися апліто-пегматоїдні граніти. Вперше для докембрію Українського щита (УЩ) встановлена епігенетична урановорудна мінералізація в зонах тріщинуватості апліто-пегматоїдних гранітоїдів, яка по тектонічних розломах розповсюджується глибше 330 м. Цей факт свідчить, що процеси гіпергенних змін порід відбуваються не тільки на поверхні кристалічного фундаменту, але і на значній глибині в зонах тектонічних порушень. Уран відкладається у вигляді низькотемпературних оксидів  і гідроксидів по тріщинках, в яких поширені гідрослюдисто-карбонатні агрегати, оксиди заліза та марганцю. Окрім того, тут виявлений раніше не відомий у докембрії УЩ дуже рідкісний мінерал — коронадит. У складі уранової мінералізації вперше для УЩ встановлений мінерал скупіт, який виникає за рахунок руйнування настурану й уранової черні. Скупіт є характерним мінераломіндикатором для пошуків уранових родовищ інфільтраційного типу.

Читати далі

Геотектоника, глубинное строение и рудные месторождения Киро- воградского рудного района Украинского щита по геофизическим данным


Читати далі

Анализ гипотез образования урановорудных объектов формации щелочных натриевых метасоматитов центральной части Украинского щита


Читати далі

Фактори міграції 226Ra, 210Pb та 210Po у хвостосховищах колишнього ВО "Придніпровський хімічний завод"


Визначено фізико-хімічні форми знаходження 226Ra, 210Pb і 210Po та фактори, що обумовлюють їхній розподіл у хвостосховищах колишнього Виробничого об’єднання "Придніпровський хімічний завод". Встановлено, що основними факторами, які впливають на міграцію 226Ra, є загальна вологість матеріалу, вміст барію, марганцю та розчинних сульфатів. Міграція 210Pb залежить від величини рН водної витяжки матеріалів та вмісту сірки у них. Рухливість 210Po залежить від величини рН водної витяжки матеріалів і вмісту пилуватої фракції у матеріалах хвостосховищ.

Читати далі

Уран-свинцева геохронологія порід калій-уранової формації Інгульського мегаблоку Українського щита


У статті наведено результати уран-свинцевого ізотопного датування порід калій-уранової формації Інгульського мегаблоку Українського щита. На прикладі Калинівського родовища, розташованого в межах Братсько-Олексіївського рудного району (Братський синклінорій), приблизно в 18 км на північний схід від м. Первомайськ, показано, що вік гранітів Лисогірського масиву (2029,1 ± 2,5 млн рр.), визначений уран-свинцевим ізотопним методом за акцесорним монацитом, практично співпадає з віком уранової мінералізації (2029 ± 6,2 млн рр.), встановленим тим самим методом за уранінітом. Це, разом з геологічними спостереженнями, вказує на послідовний та одноактний характер розвитку процесу уран-рідкісноземельного зруденіння калій-уранової формації, який починається формуванням гранітоїдів, проходить через стадію метасоматичних змін вмісних порід під впливом флюїдів і завершується формуванням зруденіння.

Читати далі

Радіогеохімічні особливості фосфоритів України


Гудзенко В.В., Шехунова С.Б., Стадніченко С.М. Радіогеохімічні особливості фосфоритів України. Досліджено радіогеохімічні характеристики утворень трьох рівнів фосфатонакопичення на території України (Подільський виступ Українського щита, Придністров’я, венд; західний схил Українського щита; с. Худиківці, р. Калюс, верхній альб-сеноман; м. Кремінець, сеноман; Центральна частина Українського щита; с. Деринковець, середній еоцен, лютет). Встановлено, що вміст урану в досліджених зразках змінюється в широких межах: фосфорити венду характеризуються найнижчими, а крейдового віку – найвищими значеннями, що свідчить про їх різний генезис та спрямованість фосфогенезу; вміст торію в усіх вивчених зразках значно нижчий, ніж очікується відповідно до наукових уявлень; отримані значення співвідношення Th/U для фосфоритів крейдового віку свідчать про значний перерозподіл цих радіоізотопів у діагенезі; за торій-урановим та калій-урановим співвідношеннями особливе місце належить кулеподібним фосфоритам вендських відкладів Придністров’я, де перевага 40К над ураном сягає 24,1; вміст усіх радіонуклідів у вмісних аргілітах венду вищий, ніж у пластовому фосфориті, що свідчить про перерозподіл у діагенезі фосфату та антибатність процесів концентрування фосфату та урану.

Ключові слова: фосфорити, радіогеохімічні особливості, співвідношення торій–уран, венд, альб-сеноман, еоцен, Україна.

Читати далі

Хімічний склад торій-ураноносних альбітитів Новоолексіївського рудопрояву, Український щит


Михальченко І.І., Загородній В.В., Синицин В.О. Хімічний склад торій-ураноносних альбітитів Новоолексіївського рудопрояву, Український щит. У результаті  проведеного дослідження хімічного складу проб з перетину торій-ураноносних альбітитів Новоолексіївського рудопрояву (Партизанське рудне поле, Центральноукраїнський урановорудний район, Український щит) встановлено, що відмінність масової частки оксидів натрію, калію, кремнію, алюмінію апогранітних “нерудних” альбітитів у порівнянні з вихідними гранітами Новоукраїнського масиву подібна відомим особливостями хімічних перетворень гранітів, які відбулися підчас утворення тилових зон апогранітних лужних натрієвих метасоматитів. Хімічний склад “рудних” різновидів торій-ураноносних альбітитів вирізняється від “нерудних” більшими масовими частками оксидів титану (+0,595 %), заліза (+2,735 %), марганцю (+0,065 %), кальцію (+1,399%) та, відповідно, меншими частками оксидів кремнію (–2,901%), алюмінію (–2,054%) натрію (–0,993%). “Рудні” різновиди торій-ураноносних альбітитів рудопрояву відрізняються від урановорудних альбітитів Ватутинського й Новокостянтинівського родовищ урану значно більшою масовою часткою в хімічному складі диоксиду титану, відповідно, на 0,725% (у 4,3 рази) та 0,545 % (у 2,34 рази). Пошуковою ознакою тіл торій-уранових руд у лужних натрієвих метасоматитах визначена, зокрема, наявність геохімічних аномалій титану (що відображається у збільшенні обсягу сфену в мінеральному складі породи) в альбітитах з аномальною потужністю експозиційної дози гама-випромінювання.

Ключові слова: хімічний склад, торій, уран, альбітит, Новоолексіївський рудопрояв.

Читати далі

Оцінка концентрації урану в альбітитах Новокостянтинівського родовища (Український щит)


Михальченко І.І. Оцінка концентрації урану в альбітитах Новокостянтинівського родовища (Український щит). У результаті проведеного дослідження встановлено, що вибірка визначень масової частки урану в пробах ураноносних альбітитів Новокостянтинівського родовища є неоднорідною і складається з чотирьох груп. За оцінками середніх геометричних масових часток урану в цих групах встановлено чотири рівня його концентрації відносно незмінених гранітоїдів Новоукраїнського масиву. Найменша оцінка коефіцієнту концентрації урану становить 10,2, найбільша – 12044.

Ключові слова: уран, коефіцієнт, концентрація, альбітит, Новокостянтинівське родовище.

Читати далі